Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

у меня два брата

  • 1 у меня два брата

    prepos.

    Diccionario universal ruso-español > у меня два брата

  • 2 У меня ...

    Méning... bar
    два брата – ikki aka-uqam
    три сестры – üch hede-singlim

    Русско-уйгурский разговорник > У меня ...

  • 3 have / have got

    Различия в употреблении глаголов have и have got.
    Verb
    Оба глагола имеют значение "иметь", "обладать". Хотя have got происходит из формы настоящего совершенного от глагола get, но в современном языке имеет то же значение, что и простые формы have. Существуют, однако, некоторые различия в их употреблении.
    1) Выражение have got более употребительно в современной разговорной речи.
    а) В настоящем времени чаще употребляется have got. При образовании вопроса (см. Question) и отрицания (см. Verb: negative form) have в выражении have got ведет себя как вспомогательный глагол.

    I 've got two brothers. — У меня два брата.

    Have you got a headache? — у тебя болит голова?

    б) В прошедшем времени выражение have got употребляется редко.

    Did you have good teachers when you were at school? (* Had you got good teachers...)У тебя в школе были хорошие учителя?

    в) Got не употребляется с нефинитными формами have (Finite and non-finite verbs).

    I would like to have (*have got) a new car. — Я бы хотел иметь новую машину.

    г) Have употребляется вместо have got при описании повторяющихся или обычно имеющих место ситуаций.

    We don't usually have beer in the house. — Мы обычно не держим в доме пива.

    а) В британском варианте английского языка have употребляется в основном для описания повторяющихся действий; в американском варианте такого ограничения нет.

    Do you often have meetings? (брит. и амер.) — У вас часто происходят собрания?

    Have you got a meeting today? (брит.)У вас сегодня будет собрание?

    Do you have a meeting today? (амер.)У вас сегодня будет собрание?

    б) В британском английском (в формальном стиле) have иногда может образовывать вопросы и отрицания как вспомогательный глагол (см. Yes-No question 1, Verb: negative form). В американском английском вопросы и отрицания с have образуются по общей модели.

    He does not deny that astrology may contain the truth, but he realises that men have not knowledge enough to find it. — Он не отрицает, что в астрологии может содержаться истина, но сознает, что у человечества недостаточно знаний, чтобы ее обнаружить.

    Have you her photograph? (брит.)У тебя есть ее фотография?

    But I 've some news for you first. (брит.) — Но сначала у меня для тебя есть новости.

    I got something to tell you. (амер.) — Я хочу тебе что-то сказать.

    * She got something to tell you — Она хочет тебе что-то сказать.

    д) В американском английском, особенно при кратком ответе (Short answers) и в расчлененном вопросе (Tag question), возможно смешение форм have и have got. Так, в приведенном ниже примере в первой части вопроса употреблен глагол have got, а во второй части - вспомогательный глагол do, соответствующий глаголу have.

    I don't think we 've got any choice, do we? (амер.). — По-моему, у нас нет выбора.

    English-Russian grammar dictionary > have / have got

  • 4 tengo dos hermanos

    Испанско-русский универсальный словарь > tengo dos hermanos

  • 5 close

    ̈ɪkləus I
    1. сущ.
    1) а) огороженное место б) брит. огороженное поле( в центральных районах Англии) в) (Close) название школьной площадки (в некоторых школах)
    2) а) территория вокруг или около здания( обыкн. закрытая, огороженная другими постройками) ;
    двор б) преим. брит. территория, прилегающая к собору;
    иногда соборное духовенство
    3) а) преим. брит. проход, ведущий с улицы во двор к лестнице многоквартирного дома б) тупик (часто в названиях улиц-тупиков) Longwood Close ≈ тупик Лонгвуд Syn: cul-de-sac
    2. прил.
    1) а) закрытый I've brought a close carriage for him. ≈ Я достал ему закрытую коляску. Syn: closed, shut
    2. б) фон. закрытый (гласный) в) закрытый (для доступа широкой публики, для охоты)
    2) замкнутый;
    ограниченный, узкий The space contained close alleys and open walks. ≈ Пространство включало узкие аллеи и открытые места для прогулок. Syn: confined, narrow
    1.
    3) заключенный( в тюрьму и т. п.), строго охраняемый;
    строгий( о тюремном или подобном заключении) Captain is in close arrest. ≈ Капитан находится под строгим арестом.
    4) скрытый, секретный, тайный;
    уединенный, скрытый от глаз to keep a thing close ≈ держать что-л. в секрете to keep close, lie close ≈ прятаться Syn: concealed, occult
    1., secret
    2., hidden;
    secluded
    5) душный, удушливый, спертый The air in this room is very close. ≈ В этой комнате очень спертый воздух. Syn: stuffy, suffocating, stagnant, unventilated;
    muggy, humid, stifling
    6) скрытный, замкнутый, сдержанный, молчаливый He was too close to name his circumstances to me. ≈ Он был слишком замкнутым человеком, чтобы рассказать мне о своих обстоятельствах. to keep oneself close ≈ держаться замкнуто Syn: reserved, reticent, uncommunicative
    7) скупой, скаредный He's as close with his money as Scrooge. ≈ Он такой же скупой, как Скрудж. Syn: stingy, miserly, tight
    1., tight-fisted, close-fisted, penurious, parsimonious, niggardly
    1., penny-pinching, ungenerous, grudging
    8) плотный;
    компактный;
    густой;
    сжатый, убористый( о почерке, стиле) Living in such close quarters makes privacy difficult. ≈ Проживание в такой густонаселенной квартире мешает личной жизни. The fabric was of a close weave. ≈ Это была плотная ткань. close print ≈ убористая печать Syn: congested, crowded, teeming, populous;
    tight
    1., cramped, confined, narrow
    1., compressed;
    dense, compact II
    1., solid
    1., impenetrable, impermeable
    9) а) близкийвремени и месте) ;
    близко расположенный The house is close to the park. ≈ Дом расположен рядом с парком. The migration of the ducks southward showed that winter was close. ≈ Перелет уток на юг показывает, что зима на носу. close columnсомкнутая колонна to get to close quartersсблизиться, подойти на близкую дистанцию close attackнаступление с ближней дистанции close defence ≈ непосредственное охранение Syn: near
    1., neighbouring, approximate
    1., imminent, impending>, forthcoming
    2., nigh
    1. б) кино крупный (план)
    10) плотно облегающий;
    хорошо пригнанный( об одежде) Syn: close-fitting
    11) близкий, интимный;
    неразлучный close friendблизкий друг The two brothers are very close. ≈ Два брата очень близки. Syn: attached, friendly
    1.,intimate I
    2., familiar
    1., loving, devoted;
    inseparable
    12) близкий, схожий;
    почти равный( о соревновании, шансах на победу) The color is close to what I want, but the style is wrong. ≈ Цвет очень близок к тому, что я хочу, но фасон мне не нравится. The resemblance is very close and very strange. ≈ Сходство очень сильное и очень странное. close translation ≈ очень близкий перевод It was a close race. ≈ Это были почти равные скачки. Syn: near
    1., similar, akin, almost like, almost alike, much the same as, resembling;
    well-matched, nearly even, nearly equal
    13) внимательный;
    тщательный;
    подробный Keep a close watch on the children. ≈ Внимательно следите за детьми. close reading ≈ внимательное, медленное чтение close investigation ≈ подробное обследование Syn: intense, intent
    2., watchful, careful, attentive, vigilant, keen I, thorough
    1., strict, minute III, searching
    14) короткий;
    коротко постриженный A straight razor gives a close shave. ≈ Прямая бритва бреет очень гладко. a close haircut ≈ короткая стрижка Syn: near to the skin, smooth
    1., trim
    2., neat I, short
    1. ∙ by a close shave
    3. нареч.
    1) близко, рядом, около;
    рядом с (чем-л./кем-л. - to, on, upon, about, beside, behind, below, in и т. д.) to follow close behind the man ≈ следовать непосредственно за этим человеком to stand close against the wallстоять около стены to come closer together ≈ подойти ближе друг к другу Come close so I can see you. ≈ Подойди и стань рядом, чтобы я мог тебя увидеть. We were close to when it happened. ≈ Мы были рядом, когда это случилось. close at hand Syn: near
    2., nearby
    2., near at hand, thereabout, in proximity
    2) почти He ran me very close. ≈ Он почти догнал меня. close on Syn: almost, nearly
    3) коротко (о стрижке волос, о подстриженной траве) to cut one's hair close ≈ коротко постричься close cropped ≈ коротко остриженный II
    1. сущ.
    1) завершение, заключение, конец, окончание at the close of the dayв конце дня towards the close of the 19th centuryк концу 19 века The day had reached its close. ≈ День подошел к концу. The crowd began to leave before the close of the game. ≈ Народ начал уходить перед окончанием игры. bring to a closeдовести до конца, завершить, закончить Syn: end 1, finish
    1., conclusion, termination, wind-up I, completion;
    closing
    1., ending
    1., finale
    2) муз. каденция;
    каданс
    3) объединение, соединение the close of earth and sky ≈ объединение земли и неба Syn: union, junction
    4) архаич. столкновение;
    борьба Syn: grapple
    1., struggle
    1., encounter
    1.
    2. гл.
    1) а) закрывать Close the door tightly. ≈ Закрой плотно дверь. to close the eyes ≈ закрыть глаза б) закрываться Many flowers open in the morning and close at night. ≈ Многие цветы утром распускаются, а вечером закрываются. ∙ Syn: shut
    1., secure
    2.
    2) затыкать, заделывать;
    забивать, заполнять The handyman closed the hole in the wall with plaster. ≈ Рабочий заделал дыру в стене штукатуркой. Syn: close up, stop up, stop
    2., fill
    1., stuff, clog, plug
    3) ограничивать;
    препятствовать, блокировать;
    запирать;
    заключать( куда-л., во что-л.) The stableboy closed the horse in the stall. ≈ Помощник конюха закрыл лошадь в стойле. Syn: shut in, shut up, confine
    2., pen in, enclose, pen II
    2., coop up, blockade
    2., block
    2., obstruct, seal off
    4) а) кончать, заканчивать to close a discussionпрекратить обсуждение The pianist closed the concert with a Gershwin medley. ≈ Пианист завершил концерт исполнением попурри из Гершвина. б) прекращаться, заканчиваться Schools closed for the Christmas holiday. ≈ Школы закрылись на Рождественские каникулы. ∙ Syn: end
    2., finish
    2., conclude, terminate, stop
    2., halt I
    2., cease
    1., wind up;
    adjourn, recess
    2., suspend, discontinue, leave off, break off, shut down в) бирж. завершиться каким-л. курсом (о торгах на бирже)
    5) а) соединять, объединять The surgeon closed the two edges of the incision with surgical thread. ≈ Хирург соединил края разреза хирургической ниткой. Syn: join
    1., link
    2., connect, couple
    2., unite б) электр. замыкать (цепь) Syn: fuse I
    2.
    6) а) подходить близко;
    сближаться вплотную The soldiers closed ranks. ≈ Солдаты сдвинули ряды. The men closed round him. ≈ Люди столпились вокруг него. б) войти в ближний бой, схватиться в рукопашной;
    войти в соприкосновение( с противником) ∙ close about close down close in close in on close off close out close round close up close upon close with be closed with огороженное стеной место (около дома или деревни) - breaking smb.'s * нарушение границы чужого земельного участка соборная площадь, площадь вокруг собора;
    территория, обыкн. огороженная (включает постройки, сад) площадка для игр( при школе) (шотландское) ход со двора, проход к лестнице многоквартирного дома тупик (улица) закрытый - * carriage закрытый экипаж - * vowel (фонетика) закрытый гласный закрытый;
    ограниченный;
    замкнутый - * season время, когда охота запрещена;
    охотничий сезон закрыт - * terrain (топография) закрытая местность - * competition закрытый конкурс замкнутый, уединенный - to keep oneself * держаться замкнуто;
    жить уединенно тайный, скрытый - * intent тайное намерение - to lie * прятаться - to keep smth. * держать в секрете, скрывать - to say smth. in *st confidence сказать строго конфиденциально скрытный, сдержанный( о человеке) - he was too * about his past life он скрывал свое прошлое строго охраняемый - * arrest строгий арест - * cell особо охраняемая тюремная камера - to keep in * confinement содержать в строгом заключении - as * as an oyster умеет держать язык за зубами закрывать - to * a door закрыть дверь - this road is *d to heavy motor traffic для грузового транспорта эта дорога закрыта - to * a hole заткнуть отверстие - to * a gap заполнить пробел;
    (спортивное) сократить разрыв;
    (военное) ликвидировать прорыв - to * a drawer задвинуть ящик (стола) закрываться - the window won't * окно не закрывается - the shops * at six магазины закрываются в шесть часов - the wound *d рана закрылась - the play *d after ten performances после десяти представлений пьеса сошла со сцены (электротехника) замыкать (цепь) (морское) задраивать - to * one's doors не допускать, не впускать;
    закрыть предприятие - to * the country's doors to immigrants не допускать иммиграции в страну - he had to * his doors for lack of trade он закрыл свое дело из-за отсутствия заказов - to * the door отрезать путь - his attitude *d the door to further negotiations его позиция отрезала путь к дальнейшим переговорам - to * one's parent's eyes закрыть глаза родителю, присутствовать при смерти родителя - to * smb.'s eye подбить глаз - to * one's ear пропускать мимо ушей;
    быть глухим - to * one's mouth держать язык за зубами, помалкивать - to * one's purse отказать в деньгах конец;
    заключение, завершение - at the * of one's days в конце жизни - day has reached its * день кончился - to bring to a * закончить, завершить;
    довести до конца - to draw to a * приближаться к концу закрытие, окончание работы - at the * of the exchange при закрытии биржи - * price( коммерческое) окончательная цена( музыкальное) каданс заканчивать, завершать;
    заключать - to * a speech заключить речь - to * a meeting закрыть собрание - to * a subscription list прекратить подписку - to * an account( финансовое) закрыть счет заканчиваться;
    завершаться - the meeting *d with a speech by the president собрание завершилось выступлением президента - his short life *d его короткая жизнь оборвалась договариваться - to * a bargain договориться, заключить сделку принять (предложение, условие) - I offered him six pounds and he *d with it я предложил ему шесть фунтов, и он согласился - the two ministers did not * with each other два министра не смогли договориться между собой( биржевое) иметь цену или курс на момент закрытия биржи - that stock *d last night at ten dollars на момент закрытия биржи вчера вечером эти акции стоили десять долларов( военное) войти в соприкосновение - the order was given to * with the enemy дан приказ войти в соприкосновение с противником - to * one's days окончить дни свои, умереть близкий;
    находящийся или расположенный недалеко - * proximity непосредственная близость - * combat( военное) ближний бой - * reconnaissance( военное) ближняя разведка - * support( военное) непосредственная поддержка - * fighting бой с ближней дистанции (бокс) - the house is * to the station дом находится близко от вокзала близкий, интимный - he is a * friend of mine он мой большой друг тесный, близкий - * contact тесный контакт - * co-operation тесное сотрудничество;
    (военное) непосредственное взаимодействие - there's a * resemblance between them между ними большое сходство плотный, компактный;
    тесный - * texture плотная ткань - * thicket густая чаща - to sew with * stitches шить мелкими стежками - * timber( горное) сплошная крепь - * formation( военное) сомкнутый строй - * march( военное) движение в сомкнутом строю - * finish финиширование в тесной группе участников (велоспорт) - * planting загущенный посев, загущенная посадка( растений) - * stand густое стояние;
    сомкнутость полога (леса) хорошо пригнанный;
    плотный - * lid плотно закрывающаяся крышка - * bonnet плотно сидящая на голове шапочка - * fit (техническое) плотная пригонка облегающий (об одежде) сжатый (о стиле) краткий и содержательный - * statement лаконичное заявление убористый (о почерке) - * print убористая печать, плотный набор душный, спертый - * air спертый воздух - * day душный день - a spell of * weather период летний духоты тщательный;
    подробный - * investigation тщательное расследование - * analysis подробный анализ - * attention пристальное внимание - * check( техническое) строгий контроль точный - * translation точный перевод срезанный низко, коротко, до корня - * haircut короткая стрижка - * mowing низкий срез( травы, хлебов) скупой, скаредный - he is * with his money он скуповат почти равный( о шансах) - * combat состязание, в котором силы участвующих почти равны;
    состязание достойных соперников;
    упорная борьба на выборах - * vote почти равное количество голосов "за" и "против" - * district (американизм) избирательный округ, в котором победа одержана незначительным большинством( разговорное) трудно достающийся, ограниченный (о средствах) - money is * деньги достаются нелегко( разговорное) скуповатый строго логичный - * reasoning логичное рассуждение( устаревшее) строгий, суровый - * mourning глубокий траур( редкое) вязкий;
    нелетучий( спортивное) осторожный( о футболе и т. п.) (кинематографический) крупный - * shot крупный план близко - * at hand близко, рядом, под рукой;
    рукой подать - to follow smb. * следовать за кем-л. по пятам - the end of the year is drawing * приближается конец года - * to the wind (морское) в крутой бейдевинд коротко - to cut one's hair * коротко подстричься в сочетаниях: - * by рядом - * on приблизительно, около, почти - * to около - to sit * to the fire сидеть около камина - to stick * to the text строго придерживаться текста - * upon приблизительно, около, почти - * upon two hundred people около двухсот человек - to press smb. * обращаться сурово - * to home не в бровь, а в глаз - the speaker's remarks hit * to home замечания оратора попали в самую точку подходить близко, сближаться, смыкаться - the ship sank and the water *d over it корабль затонул, и воды сомкнулись над ним (спортивное) (военное) сомкнуть( ряды) - to * the ranks сомкнуть ряды;
    сплотиться, объединиться - we must * the ranks to secure peace мы должны сплотиться, чтобы обеспечить мир (by) a ~ shave на волосок от (by) a ~ shave с минимальным преимуществом ~ конец, завершение, окончание;
    to bring to a close довести до конца, завершить, закончить bring to a ~ вчт. завершать close без пропусков, пробелов;
    связный ~ близкий, интимный;
    close friend близкий друг ~ близкий (о времени и месте) ;
    тесный;
    close contact тесный контакт ~ близкий ~ близко;
    close up поблизости;
    close on почти, приблизительно;
    there were close on a hundred people present присутствовало почти сто человек ~ внимательный;
    тщательный;
    подробный;
    close investigation подробное обследование;
    close reading внимательное, медленное чтение ~ договариваться ~ завершать ~ завершение ~ завершение кредитного соглашения ~ завершение сделки ~ заканчивать(ся) ;
    заключать (речь и т. п.) ;
    to close a discussion прекратить обсуждение ~ заканчивать ~ заключать ~ заключение ~ закрывать(ся) ;
    кончать (торговлю, занятия) ~ вчт. закрывать ~ закрывать ~ закрываться ~ закрытие ~ закрытие биржи ~ закрытие бухгалтерских книг в конце учетного периода ~ закрытый ~ вчт. закрыть ~ замкнутый, молчаливый, скрытный;
    to keep oneself close держаться замкнуто ~ замкнутый ~ эл. замыкать (цепь) ;
    close about окутывать;
    окружать ~ иметь определенный курс на момент закрытия биржи ~ муз. каденция;
    каданс ~ компактный ~ конец, завершение, окончание;
    to bring to a close довести до конца, завершить, закончить ~ конец ~ кончать ~ коротко;
    close cropped коротко остриженный;
    to cut one's hair close коротко постричься ~ облегающий (об одежде) ;
    хорошо пригнанный;
    точно соответствующий ~ огороженное место (часто вокруг собора) ~ ограниченный ~ окончание работы ~ плотный;
    густой (о лесе) ;
    close texture плотная ткань ~ плотный ~ подробный ~ подходить близко;
    сближаться вплотную ~ почти;
    he ran me very close он почти догнал меня ~ почти равный (о шансах) ~ почти равный ~ прекращение ~ сжатый (о почерке, стиле) ;
    close print убористая печать ~ скупой;
    he is close with his money он скуповат ~ спертый, душный ~ строгий (об аресте, изоляции) ~ строго охраняемый ~ тайный ~ точный;
    close translation точный перевод ~ точный ~ тщательный ~ уединенный;
    скрытый;
    to keep a thing close держать (что-л.) в секрете;
    to keep (или to lie) close прятаться ~ хорошо пригнанный ~ школьная площадка ~ заканчивать(ся) ;
    заключать (речь и т. п.) ;
    to close a discussion прекратить обсуждение ~ эл. замыкать (цепь) ;
    close about окутывать;
    окружать to get to ~ quarters сблизиться, подойти на близкую дистанцию;
    close attack воен. наступление с ближней дистанции ~ call амер. на волосок от;
    close contest упорная борьба на выборах;
    close vote почти равное деление голосов ~ column сомкнутая колонна;
    close order сомкнутый строй column: ~ воен. колонна;
    амер. мор. строй кильватера;
    close column сомкнутая колонна;
    in column в колонне, в затылок;
    амер. мор. в строю кильватера ~ близкий (о времени и месте) ;
    тесный;
    close contact тесный контакт ~ call амер. на волосок от;
    close contest упорная борьба на выборах;
    close vote почти равное деление голосов ~ коротко;
    close cropped коротко остриженный;
    to cut one's hair close коротко постричься ~ defence непосредственное охранение ~ district амер. избирательный округ, где победа на выборах одержана незначительным большинством ~ down мор. задраивать ~ down закрывать (предприятие) ;
    прекращать работу ~ down закрывать ~ down ликвидировать предприятие ~ down подавлять ~ down прекращать работу ~ down применять репрессии;
    подавлять ~ близкий, интимный;
    close friend близкий друг ~ in окружать, огораживать ~ in приближаться;
    наступать ~ in сокращатьсяднях) ;
    close on приходить к соглашению;
    close round окружать ~ внимательный;
    тщательный;
    подробный;
    close investigation подробное обследование;
    close reading внимательное, медленное чтение ~ of financial year конец финансового года ~ of pleadings прекращение обмена состязательными бумагами ~ of polling прекращение процедуры голосования ~ of year конец года ~ близко;
    close up поблизости;
    close on почти, приблизительно;
    there were close on a hundred people present присутствовало почти сто человек ~ in сокращаться (о днях) ;
    close on приходить к соглашению;
    close round окружать ~ upon = ~ on;
    ~ with вступать в борьбу ~ upon = ~ on;
    ~ with принимать предложение, заключать сделку to ~ one's days умереть;
    to close the door (on smth.) положить конец обсуждению (чего-л.) ;
    сделать( что-л.) невозможным day: his ~ is gone его время прошло, окончилась его счастливая пора;
    his days are numbered дни его сочтены;
    to close (или to end) one's days окончить дни свои;
    скончаться;
    покончить счеты с жизнью ~ column сомкнутая колонна;
    close order сомкнутый строй order: ~ воен. строй, боевой порядок;
    close (extended) order сомкнутый (расчлененный) строй ~ out закрывать свое предприятие ~ out исключать ~ out исключать возможность ~ out ликвидировать ценные бумаги ~ out продавать ~ сжатый (о почерке, стиле) ;
    close print убористая печать ~ внимательный;
    тщательный;
    подробный;
    close investigation подробное обследование;
    close reading внимательное, медленное чтение reading: ~ чтение;
    close reading внимательное чтение ~ in сокращаться (о днях) ;
    close on приходить к соглашению;
    close round окружать ~ season время, когда запрещена охота или рыбная ловля season: close ~ закрытый сезон ~ плотный;
    густой (о лесе) ;
    close texture плотная ткань to ~ one's days умереть;
    to close the door (on smth.) положить конец обсуждению (чего-л.) ;
    сделать (что-л.) невозможным door: door дверь;
    дверца;
    дверной проем;
    front door парадный вход;
    to close the door ((up) on smb.) закрыть (за кем-л.) дверь ~ перен. путь, дорога;
    a door to success путь к успеху;
    to close the door (to (или upon) smth.) отрезать путь (к чему-л.) ;
    сделать (что-л.) невозможным;
    to open a door (to (или for) smth.) открыть путь (к чему-л.) ;
    ~ точный;
    close translation точный перевод ~ близко;
    close up поблизости;
    close on почти, приблизительно;
    there were close on a hundred people present присутствовало почти сто человек ~ up заканчивать ~ up закрывать ~ up закрываться (о ране) ~ up ликвидировать ~ up сомкнуть ряды ~ upon = ~ on;
    ~ with вступать в борьбу ~ upon = ~ on;
    ~ with принимать предложение, заключать сделку ~ call амер. на волосок от;
    close contest упорная борьба на выборах;
    close vote почти равное деление голосов ~ upon = ~ on;
    ~ with вступать в борьбу ~ upon = ~ on;
    ~ with принимать предложение, заключать сделку ~ коротко;
    close cropped коротко остриженный;
    to cut one's hair close коротко постричься to get to ~ quarters сблизиться, подойти на близкую дистанцию;
    close attack воен. наступление с ближней дистанции ~ скупой;
    he is close with his money он скуповат ~ почти;
    he ran me very close он почти догнал меня ~ уединенный;
    скрытый;
    to keep a thing close держать (что-л.) в секрете;
    to keep (или to lie) close прятаться ~ уединенный;
    скрытый;
    to keep a thing close держать (что-л.) в секрете;
    to keep (или to lie) close прятаться ~ замкнутый, молчаливый, скрытный;
    to keep oneself close держаться замкнуто ~ близко;
    close up поблизости;
    close on почти, приблизительно;
    there were close on a hundred people present присутствовало почти сто человек

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > close

  • 6 contrast

    ̘. ̈n.ˈkɔntrɑ:st
    1. сущ.
    1) контраст;
    полярность;
    противоположность harsh contrast, sharp contrast, startling contrast, striking contrast ≈ яркий контраст, острый конфликт, крайняя противоположность to present a contrastявлять собою противоположность/контраст by contrast with smth. ≈ по контрасту с чем-л.
    2) различие;
    отличие the contrast between the two forms of government ≈ различие между двумя формами правления the contrast between town and country ≈ различие между городом и деревней
    3) противопоставление;
    сопоставление, сравнение in contrast with smth. ≈ в противоположность чему-либо;
    по сравнению с чем-л. In contrast to their neighbors, they live modestly. ≈ В отличие от своих соседей, они живут скромно. Syn: comparison, confrontation
    4) контрастность изображения( фотографии, телевизионного изображения и т. п.) a television with brighter colours, better contrast, and digital soundтелевизор с более яркими цветами, лучшей контрастностью изображения и цифровым кодированием звука
    2. гл.
    1) противополагать, противопоставлять( with) We can contrast this story, set in a large modern city, with this other one that tells of life on a lonely farm. ≈ Мы можем противопоставить эту историю, рассказывающую о жизни в большом современном городе, другой, повествующей о жизни на уединенной ферме.
    2) сопоставлять, сравнивать( with) Contrast that approach with what goes on in most organizations. ≈ Сравните этот подход с тем, что происходит в большинстве других организаций. to contrast European and American manners ≈ сопоставлять европейские и американские традиции I am contrasting her with other women. ≈ Я сравниваю ее с другими женщинами. Syn: compare, confront
    3) контрастировать( with) ;
    противоречить, расходиться contrast sharplyрезко контрастировать с чем-л. These two colours contrast very well. ≈ Эти два цвета хорошо контрастируют. The yellow curtains contrast with the blue bedcover. ≈ Желтые занавески контрастируют с голубым покрывалом. Their deeds contrast with their promises. ≈ У них дела расходятся с обещаниями. контраст, различие;
    противоположность - for the sake of * для контраста - profound * глубокое различие - there was a striking * between the two friends два друга были совершенно непохожи - he is a great * to his predecessor он полная противоположность своему предшественнику - to form /tooffer, to present/ a * to контрастировать с - the white walls make a * with /to/ the black carpet белые стены контрастируют с черным ковром противопоставление, сопоставление - in * with по сравнению с;
    в противоположность (чему-л., кому-л.) - my marks in * to yours are excellent у меня отличные отметки, не то, что у тебя сопоставлять, сравнивать, противопоставлять - * Tom with his brother сравните Тома с его братом - in his book the writer *s the idle rich with /and/ working classes в своей книге автор противопоставляет паразитирующих богачей трудящимся классам контростировать - the deep red colour *ed beautifully with the black темно-красный цвет прекрасно контрастировал с черным - the two brothers *ed sharply both in appearance and character два брата резко отличались друг от друга внешностью и характером - her pallor *ed strongly with her dark eyes and hair черные глаза и волосы подчеркивали бледность ее лица противоречить, расходиться - his actions * wiht his promises его поступки не вяжутся с его обещаниями contrast контраст ~ контрастировать;
    these two colours contrast very well эти два цвета хорошо контрастируют ~ контрастировать ~ оттенок ~ противополагать ~ противоположение;
    сопоставление ~ противоположность;
    контраст ~ противоположность ~ противопоставление ~ противопоставлять ~ противоречить ~ различие ~ расходиться ~ сопоставление ~ сопоставлять ~ сравнивать in ~ (with smth.) в противоположность (чему-л.) in ~ (with smth.) по сравнению( с чем-л.) ~ контрастировать;
    these two colours contrast very well эти два цвета хорошо контрастируют

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > contrast

  • 7 contrast

    1. [ʹkɒntrɑ:st] n
    1. контраст, различие; противоположность

    there was a striking contrast between the two friends - два друга были совершенно непохожи

    he is a great contrast to his predecessor - он полная противоположность своему предшественнику

    to form /to offer, to present/ a contrast to - контрастировать с

    the white walls make a contrast with /to/ the black carpet - белые стены контрастируют с чёрным ковром

    2. противопоставление, сопоставление

    my marks in contrast to yours are excellent - у меня отличные отметки, не то, что у тебя; б) в противоположность (чему-л., кому-л.)

    2. [kənʹtrɑ:st] v (with)
    1. сопоставлять, сравнивать, противопоставлять

    in his book the writer contrasts the idle rich with /and/ working classes - в своей книге автор противопоставляет паразитирующих богачей трудящимся классам

    2. 1) контрастировать

    the deep red colour contrasted beautifully with the black - тёмно-красный цвет прекрасно контрастировал с чёрным

    the two brothers contrasted sharply both in appearance and character - два брата резко отличались друг от друга внешностью и характером

    her pallor contrasted strongly with her dark eyes and hair - чёрные глаза и волосы подчёркивали бледность её лица

    2) противоречить, расходиться

    his actions contrast with his promises - его поступки не вяжутся с его обещаниями

    НБАРС > contrast

  • 8 clean someone's clock

    expr AmE sl

    I've got a father and two brothers at home who can clean my clock — У меня дома отец и два брата, которые могут мне всыпать по первое число

    The new dictionary of modern spoken language > clean someone's clock

  • 9 for

    fɔ: (полная форма) ;
    (редуцированная форма)
    1. союз
    1) ибо;
    ввиду того, что( вводит придаточное причины) This is no party question, for it touches us not as Liberals or Conservatives, but as citizens. ≈ Это не вопрос партийной политики, так как он затрагивает нас не как либералов или консерваторов, но как граждан. Syn: as, since
    2) чтобы, что ( вводит придаточное с инфинитивным сказуемым, может переводиться также дательным падежом с инфинитивом) а) for-придаточное является реальным подлежащим в конструкциях с формальным подлежащим, выраженным "пустым" it It seems useless for them to take this course. ≈ Кажется, (что) им бесполезно идти этим путем. The crowds were so enormous that it was all too easy for the claustrophobic to fall into an apposite mood. ≈ Толпа была такая огромная, что людям, страдающим клаустрофобией, было очень легко придти в соответствующее расположение духа. It'd be a good stunt for him to go out and maybe earn a little money on the side. ≈ Было бы хорошей штукой ему выйти и, может быть, немного заработать на стороне б) for-придаточное в функции подлежащего For them to hold back their opinion was wrong. ≈ Неправильно было им не высказать своего мнения. в) for-придаточное как часть сложного глагольного сказуемого Matilda bargained with James for him to pay for dinner. ≈ Матильда договорилась с Джеймсом, что ему платить за обед. This is for you to decide. ≈ Это Вам решать. г) for-придаточное в функции обстоятельства I'd have given anything for this not to have happened. ≈ Я бы отдал теперь все, чтобы этого не произошло. д) for-придаточное в функции дополнения I realized that the subject is sufficiently obscure for your guess to be as good as anybody's. ≈ Я понял, что этот предмет достаточно сложен, чтобы твоя догадка была столь же хороша, что и любая другая. He plans for there to be five people in the group. ≈ Он планирует, что в группе будет пять человек. I asked for there to be a proctor at the exam. ≈ Я попросил, чтобы на экзамене присутствовал надзиратель. е) for-придаточное в функции определения It was a sign for him to retire from the world. ≈ Это был знак ему удалиться от мира.
    2. предл.
    1) для;
    ради;
    (= кому, для кого( передается тж. дательным падежом)
    2) для;
    ради;
    (= для какой цели) for sale ≈ для продажи;
    на продажу just for fun ≈ ради шутки
    3) за (= за что, за кого, во имя чего) we are for peace ≈ мы за мир
    4) за (= за кем, за чем (послать)) to send for a doctor ≈ послать за врачом
    5) от, против (= против чего (средство)) medicine for a coughлекарство от кашля
    6) в направлении;
    к (= куда (отправиться)) to start for ≈ направиться в
    7) из-за, за, по причине, вследствие to dance for joyплясать от радости for many reasonsпо многим причинам famous for smth. ≈ знаменитый чем-л.
    8) в течение, в продолжение to last for an hour ≈ длиться час to wait for yearsждать годами
    9) на (расстояние) to run for a mile ≈ бежать милю
    10) вместо, в обмен;
    за что-л. I got it for 5 dollars. ≈ Я купил это за пять долларов. Will you please act for me in the matter? ≈ Прошу вас заняться этим вопросом вместо меня.
    11) на (определенный момент) The lecture was arranged for two o'clock. ≈ Лекция была назначена на 2 часа.
    12) в;
    на for the first time ≈ в первый раз for (this) once ≈ на этот раз
    13) от;
    (представитель) передается тж. родительным падежом member for Oxfordчлен парламента от Оксфорда ∙ довод в пользу чего-л. - *s and againsts доводы за и против во временном значении указывает на длительность: в течение - * the past three weeks в течение последних трех недель - I have not been there * five years уже пять лет я там не был - * the time being теперь, пока срок, на который рассчитано действие: на - * a year на год - this plan is * seven years этот план рассчитан на семь лет - * a long time надолго - * ever (and ever) навсегда час, день и т. п., на который что-л. назначено: на - the ceremony was arranged * two o'clock церемония была назначена на два часа в пространственном значении указывает на место назначения: в, к, - the train * Moscow поезд (идущий) в Москву - to steer * держать курс на( о судне) - the ship was bound * Africa судно направлялось в Африку - change here * Bristol здесь пересадка на Бристоль расстояние, протяженность - to run * a mile пробежать милю - the forest stretches * a long way лес тянется на многие мили указывает на цель, намерение: для, за, на, к - what do you want this book *? для чего вам нужна эта книга? - to fight * independence бороться за независимость - to send * a doctor послать за врачом - to go out * a walk выйти на прогулку /погулять/, пойти погулять - he was trained * a flyer его обучали летному делу - she is saving * old age она копит (деньги) на старость - * sale продается (надпись) объект стремления, надежды, желания, поисков, забот и т. п.: к, на;
    передается тж. косв. падежами - to thirst /to hunger/ * knowledge жадно стремиться к знаниям - to hope * the best надеяться на лучшее - to be afraid * smb. бояться за кого-л. - to look * smth. искать что-л. лицо или предмет, к которому испытывают любовь, склонность, неприязнь и т. п.: к - affection /love/ * children любовь к детям - he has no liking * medicine у него нет склонности к медицине назначение предмета или лица, его пригодность для чего-л.: для - books * children книги для детей - a tool * drilling holes инструмент для сверления отверстий - he is just the man * the position он великолепно подходит для этой работы средство, лекарство против чего-л. - a cure * toothache средство против зубной боли указывает на лицо, иногда предмет, в пользу которого или в ущерб которому совершается действие: для;
    передается тж. дат. падежем - can I do anything * you? могу ли я что-нибудь сделать для вас? - he bought some flowers * her он купил ей цветы - to win a name * oneself завоевать себе имя лицо или предмет, в поддержку или в защиту которого выступают: за - he voted * the representative of his Party он голосовал за представителя своей партии - a lawyer acts * his client адвокат ведет дело /дела/ своего клиента - to argue * smth. отстаивать что-л. указывает на причину или повод: от, за, из-за;
    по - to condemn * smth. осуждать за что-л. - to blame * smth. винить в чем-л. - to thank * smth. благодарить за что-л. - to reward * bravery наградить за храбрость - to cry * joy плакать от радости - I can't see anything * the fog я ничего не вижу из-за тумана - * fear of... из боязни, что...;
    чтобы не... - he walked fast * fear he should be late он шагал быстро, чтобы не опоздать /опасаясь опоздать/ - * want /lack/ of smth. из-за недостатка чего-л. - * many reasons по многим причинам - * the reason that... так как, потому что - you will be (all) the better * a good night's rest вам не мешает выспаться хорошенько - he is known * his kindness он известен своей добротой - if it were not * him, I should not be late если бы не он, я бы не опоздал указывает на замещение, замену: вместо, за - we used boxes * chairs мы пользовались ящиками вместо стульев - what is the English * "цветок"? как по-английски "цветок" использование в качестве чего-л.: как;
    передается тж. твор. падежом - they chose him * their leader они выбрали его своим руководителем - he wants her * his wife он хочет жениться на ней лицо или предмет, принимаемые за других: за - he took me * my brother он принял меня за моего брата - they were left on the battlefield * dead их сочли убитыми и оставили на поле боя представительство в выборной организации от группы лиц, выступление от чьего-л. имени: от, за - to sit * Glasgow быть представителем от Глазго - * and on behalf of за и от имени( в подписях под документами) место работы нанимателя и т. п. - to work * an old firm работать /служить/ в старой фирме - she worked * Mr.N. as a secretary она работала секретарем у господина Н. указывает на цену: за - to pay a dollar * a book заплатить доллар за книгу предмет обмена: на, за - to exchange one thing * another обменять одну вещь на другую размер суммы: на - a bill * 50 dollars счет на 50 долларов - put my name down * $1 подпишите меня на 1 доллар, я жертвую 1 доллар вознаграждение: за - to be paid * one's service получать плату за работу указывает на соотношение или противопоставление: на - * one enemy he has a hundred friends на одного врага у него сто друзей указывает на наличие особых условий: для - it is warm * May для мая сейчас тепло - she reads well * her age она хорошо читает для своего возраста что касается, в отношении - * the rest что касается остального употр. в конструкции for + сущ. /местоим./ + инфинитив, которая передается придаточным предложением, а также дат. падежом существительного или местоимения и инфинитивом - they waited * the moon to appear они ждали, когда появится луна - he stepped aside * me to pass он посторонился, чтобы дать мне дорогу - is English difficult * you to learn? трудно ли вам дается английский язык? - it is not * you to blame him не вам осуждать его (шотландское) (американизм) в честь( кого-л.) - he was named * his grandfather он был назван в честь деда - the banquet was given * him банкет был дан в его честь в сочетаниях: - as * что касается, что до - but * без, кроме;
    если бы не - * all несмотря на;
    что бы ни - she is stupid * all her learning она глупа, несмотря на всю ее ученость - * all you say I shall stick to my opinion что бы вы ни говорили, я останусь при своем мнении - * all their claims to the contrary вопреки их утверждениям - * all that несмотря на все;
    и все же - it is a victory * all that и все же это победа - he says he is innocent, but I am sure he is guilty, * all that он говорит, что он не виновен, но несмотря на его слова, я знаю, что он виноват > * all I care меня это не интересует, мне это совершенно безразлично > you may do what you like * all I care можете делать, что хотите, меня это не касается /мне наплевать/ > I * one... я со своей стороны...;
    я, например > I * one never liked him мне, например, он никогда не нравился > * one thing прежде всего, во-первых > * one thing, he talks too much прежде всего, он слишком много говорит > once and * all раз и навсегда > * myself, * my part что касается меня > * myself I shall do nothing of the sort что касается меня, то я ничего подобного не сделаю > * my part I have no objections что касается меня, то у меня нет возражений > * all I know поскольку я не имею противоположных сведений > * all I know he might be dead не исключено, что он уже умер;
    жив он или умер - понятия не имею > to do smth. * oneself сделать что-л. самому > I must see it * myself я должен увидеть это собственными глазами > I know it * a fact я знаю это наверняка /совершенно точно/ > * certain, * sure наверняка, без сомнения > oh, *...! о, если бы...! > oh, * a fine day! если бы выпал хороший денек! вводит части сложных предложений или самостоятельные предложения: так как, потому что, ибо - he felt no fear, * he was a brave man он не испытывал страха, так как был храбрым человеком - the windows were open * it was hot было жарко, и окна были открыты for: oh, for a fine day! (как было бы славно,) если бы выпал хороший день! ~ prep в;
    на;
    for the first time в первый раз;
    for (this) once на этот раз ~ prep в направлении;
    к;
    to start for направиться в ~ prep в течение, в продолжение;
    to last for an hour длиться час;
    to wait for years ждать годами ~ prep вместо, в обмен;
    за (что-л.) ;
    I got it for 5 dollars я купил это за пять долларов;
    will you please act for me in the matter? прошу вас заняться этим вопросом вместо меня ~ prep для, ради;
    передается тж. дательным падежом;
    for my sake ради меня;
    it is very good for you вам очень полезно;
    for children для детей;
    for sale для продажи ~ prep за;
    we are for peace мы за мир ~ cj ибо;
    ввиду того, что ~ prep из-за, за, по причине, вследствие;
    for joy от радости;
    to dance for joy плясать от радости;
    for many reasons по многим причинам;
    famous( for smth.) знаменитый (чем-л.) ~ prep на (определенный момент) ;
    the lecture was arranged for two o'clock лекция была назначена на 2 часа 1 ~ prep на расстояние;
    to run for a mile бежать милю ~ prep от;
    передается тж. родительным падежом;
    member for Oxford член парламента от Оксфорда ~ prep против, от;
    medicine for a cough лекарство от кашля ~ prep ради, за (о цели) ;
    just for fun ради шутки;
    to send for a doctor послать за врачом ~ prep употр. со сложным дополнением и другими сложными членами предложения: it seems useless for them to take this course им, по-видимому, бесполезно идти по этому пути FOR: FOR: free on rail франко-вагон for: for: funds used ~ капитал, использованный для for: oh, for a fine day! (как было бы славно,) если бы выпал хороший день! ~ all that I wouldn't talk like that и все-таки я бы так не говорил;
    as for me, for all I care что касается меня ~ all I know насколько мне известно;
    for all that несмотря на все это ~ all I know насколько мне известно;
    for all that несмотря на все это ~ all that I wouldn't talk like that и все-таки я бы так не говорил;
    as for me, for all I care что касается меня ~ prep для, ради;
    передается тж. дательным падежом;
    for my sake ради меня;
    it is very good for you вам очень полезно;
    for children для детей;
    for sale для продажи ~ prep из-за, за, по причине, вследствие;
    for joy от радости;
    to dance for joy плясать от радости;
    for many reasons по многим причинам;
    famous (for smth.) знаменитый (чем-л.) ~ prep из-за, за, по причине, вследствие;
    for joy от радости;
    to dance for joy плясать от радости;
    for many reasons по многим причинам;
    famous (for smth.) знаменитый (чем-л.) ~ prep для, ради;
    передается тж. дательным падежом;
    for my sake ради меня;
    it is very good for you вам очень полезно;
    for children для детей;
    for sale для продажи ~ prep в;
    на;
    for the first time в первый раз;
    for (this) once на этот раз once: ~ один раз;
    for (this) once на этот раз, в виде исключения;
    once is enough for me одного раза с меня вполне достаточно ~ prep для, ради;
    передается тж. дательным падежом;
    for my sake ради меня;
    it is very good for you вам очень полезно;
    for children для детей;
    for sale для продажи sale: for ~ на продажу ~ prep в;
    на;
    for the first time в первый раз;
    for (this) once на этот раз for: funds used ~ капитал, использованный для he is free to do what he likes ~ all I care по мне, пусть поступает, как хочет;
    oh,;
    ..! ах, если бы..! to hope ~ the best надеяться на лучшее;
    put my name down for two tickets запишите два билета на мое имя hope: to ~ against ~ надеяться на чудо;
    надеяться, не имея на это никаких оснований;
    to hope for the best надеяться на лучшее, на благоприятный исход ~ prep вместо, в обмен;
    за (что-л.) ;
    I got it for 5 dollars я купил это за пять долларов;
    will you please act for me in the matter? прошу вас заняться этим вопросом вместо меня I'd have given anything ~ this not to have happened я бы многое теперь отдал за то, чтобы ничего этого не произошло;
    this is for you to decide вы должны решить это сами ~ prep для, ради;
    передается тж. дательным падежом;
    for my sake ради меня;
    it is very good for you вам очень полезно;
    for children для детей;
    for sale для продажи ~ prep употр. со сложным дополнением и другими сложными членами предложения: it seems useless for them to take this course им, по-видимому, бесполезно идти по этому пути it's too beautiful ~ words слов нет - это прекрасно, это выше всяких слов ~ prep ради, за (о цели) ;
    just for fun ради шутки;
    to send for a doctor послать за врачом ~ prep в течение, в продолжение;
    to last for an hour длиться час;
    to wait for years ждать годами ~ prep на (определенный момент) ;
    the lecture was arranged for two o'clock лекция была назначена на 2 часа 1 make provision ~ обеспечивать make provision ~ предусматривать make provision ~ резервировать деньги make room ~ предоставлять место room: ~ место, пространство;
    there is room for one more in the car в машине есть место еще для одного человека;
    to make room for потесниться, дать место ~ prep против, от;
    medicine for a cough лекарство от кашля ~ prep от;
    передается тж. родительным падежом;
    member for Oxford член парламента от Оксфорда to hope ~ the best надеяться на лучшее;
    put my name down for two tickets запишите два билета на мое имя ~ prep на расстояние;
    to run for a mile бежать милю ~ prep ради, за (о цели) ;
    just for fun ради шутки;
    to send for a doctor послать за врачом send: ~ down понижать (напр., цены) ;
    send for посылать за, вызывать;
    to send for a doctor послать за врачом;
    send forth испускать, издавать ~ prep в направлении;
    к;
    to start for направиться в I'd have given anything ~ this not to have happened я бы многое теперь отдал за то, чтобы ничего этого не произошло;
    this is for you to decide вы должны решить это сами ~ prep в течение, в продолжение;
    to last for an hour длиться час;
    to wait for years ждать годами ~ prep за;
    we are for peace мы за мир ~ prep вместо, в обмен;
    за (что-л.) ;
    I got it for 5 dollars я купил это за пять долларов;
    will you please act for me in the matter? прошу вас заняться этим вопросом вместо меня

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > for

  • 10 Значение и функции падежей

    Падеж (der Fall, der Kasus) – это форма склоняемого слова, выражающая его отношение к другим словам предложения. В немецком языке имеется четыре падежа:
    Nominativ номинатив / именительный падеж
    Genitiv генитив / родительный падеж
    Dativ датив / дательный падеж
    Akkusativ аккузатив / винительный падеж
    Номинатив называют прямым падежом, все остальные падежи – косвенными. Он, в противоположность остальным падежам, является независимым и единственным падежом, который не связан с предлогами.
    Косвенные падежи могут употребляться без предлога и с предлогами.
    (Nominativ, Werfall, 1./erster Fall) – именительный падеж, он отвечает на вопрос  Wer? Кто? Was? Что?
    Номинатив является назывным падежом der „Nennfall“ (lat. nominare = nennen называть). Таким образом, он имеет назывную функцию. Это исходная форма имени существительного, которая употребляется как название предмета. Все склоняемые слова, перечисляемые в виде списка (например, в словаре) или без всякой связи, в том числе различные надписи, заголовки, названия книг, кинофильмов, спектаклей, картин и т.д. стоят в номинативе (см. 1.1.3(3), п.11, с. 33 – 34), а также:
    „Der stille Don“ - „Тихий Дон“
    „Neuland unterm Pflug“ - „Поднятая целина“
    „Die Räuber“ - „Разбойники“
     „Die Wolgatreidler“ - „Бурлаки на Волге“
    В этой функции номинатив выступает и в назывных предложениях, например:
    Nacht, Dunkelheit . Kein Mensch in Sicht. - Ночь, темнота. Ни одного человека.
    В предложении номинатив служит в основном для выражения подлежащего:
    Das Buch liegt auf dem Tisch. - Книга лежит на столе.
    Кроме этой функции, слово в именительном падеже может выступать:
    • как именная часть сказуемого
    - после глаголов sein быть, werden становиться, bleiben оставаться, heißen называться, scheinen казаться в активе и nennen называть, schelten бранить в пассиве:
    Seine Frau ist eine gute Lehrerin. - Его жена – хорошая учительница.
    Er wird ein guter Dolmetscher. - Он станет хорошим переводчиком.
    Er bleibt mein treuer Freund. - Он останется моим верным другом.
    Der Zar hieß Iwan der Schreckliche. - Царя звали Иваном Грозным.
    - с союзами als и wie:
    Er gilt als großer Künstler. - Он считается большим артистом.
    Sie heißt wie ihre Mutter. - Её зовут так же, как и её мать.
    Er wird wie sein Bruder. - Он станет таким же, как его брат.
    • как предикативное определение после союза   als в значении „как, в качестве“:
    Ich spreche zu dir als dein Vater. - Я разговариваю с тобой как твой отец.
    Er arbeitet als Schlosser. - Он работает слесарем.
    • определением при прилагательном или наречии с союзами als и wie:
    Sie ist älter als ihre Schwester. - Она старше своей сестры.
    Er ist so groß wie mein Bruder. - Он такого же роста, как мой брат.
    • обстоятельством при сравнении:
    Sie weint wie ein Kind. - Она плачет, как ребёнок.
    Er benimmt sich wie ein Witzbold. - Он ведёт себя, как остряк/шутник.
    • как приложение (аппозиция):
    - с союзом   als:
    Das weiß er als guter Arzt gut. - Это он, как хороший врач, хорошо знает.
    - когда титул или название профессии и т.д. стоит после фамилии:
    Dr. Meyer, Dozent an der Humboldt-Universität in Berlin - Д-р Майер, преподаватель университета им. Гумбольдта в Берлине
    Девичья фамилия в постпозиции также часто стоит в номинативе:
    die Söhne Frau Inge Langes, geborene Mähl - сыновья госпожи Инги Ланге, урождённой Мель
    • в качестве абсолютного номинатива (чаще в литературе) в высказывании, которое обычно передаётся полным предложением:
    Sie will doch auswandern, ein schwerer Entschluss. - Она все же хочет эмигрировать, тяжёлое решение.
    Die beiden verstehen sich – ein Glück. - Оба понимают друг друга – счастье.
    А также в высказывании, сделанном в состоянии аффекта, перед зависимым предложением:
    Dieser Kerl, dem werde ich es noch zeigen! - Этот тип, я ему ещё это покажу.
    которое вместо номинатива предполагает другой падеж:
    Diesem Kerl, dem werde ich es noch zeigen! - Этому типу, я ему ещё это покажу.
    Кроме того, номинатив может использоваться:
    •  в обращениях или восклицаниях, в которых существительное в номинативе
    занимает независимое положение, в том числе и от подлежащего:
    Lieber Herr Müller ! Meine Freunde ! - Дорогой господин Мюллер! Друзья!
    Was ist mit dir, mein Lieber ! - Что с тобой, мой дорогой!
    •  для выражения эмоций (порывов души):
    Mensch! - Дружище!/(По)слушай!
    Teufel! - Чёрт!
    Menschenskind! - Приятель!
    Du Esel! - Ты осёл!
    Donnerwetter! - Чёрт возьми!
    •  в представлении/воображении (после номинатива может стоять местоимение):
    Ferien ! Wie schön ist diese Zeit! - Каникулы! Как прекрасно это время!
    Ein neues Auto, das ist mein Traum! - Новая машина, это моя мечта!
    Ein großes Heimweh, es erfüllt mein Herz. - Большая тоска по родине, она наполняет моё сердце.
    (Genitiv, Wesfall, 2. Fall) – родительный падеж, он отвечает на вопрос Wessen? Чей? Основная функция беспредложного генитива – выражать признак. В этом значении слово в генитиве употребляется как определение, что и является его основной синтаксической функцией. Значение признака включает:
    1. Принадлежность, владение, отношение предмета к кому-то или чему-то, выражая:
    • отношение владельца к тому, чем он обладает (такой генитив называют Genitivus possessivus):
    • отношение создателя (автора) к созданному ( Genitivus Auctoris), например:
    • отношение части к целому ( Genitivus partitivus):
    Этот вид включает конструкции, выделяющие один предмет из многих однородных:
    • отношение двух понятий по месту или времени:
    2. Генитив может давать качественное определение предмета ( Genitivus Qualitatis):
    ein Substantiv männlichen (weiblichen, sächlichen) Geschlechts - существительное мужского (женского, среднего) рода
    Второстепенной функцией генитива является его употребление в сочетании с некоторыми глаголами (см. 2.11.7, с. 203-205) в качестве дополнения, относящегося к глаголу:
    Man hat ihn des Hochverrates angeklagt. - Его обвинили в государственной измене.
    Der Diplomat wird des Landes verwiesen. - Дипломата выдворяют из страны.
    Der Kranke bedarf der Ruhe. - Больному нужен покой.
    а также в качестве объекта, относящегося к некоторым прилагательным, которые являются частью составного сказуемого:
    Er ist des Weges kundig (высок.). - Ему знакома дорога.
    Er bleibt des Lobes würdig. - Он достоен похвалы.
    Er ist seiner Schuld bewusst. - Он сознает свою вину.
    Генитив в предложении в ряде выражений может быть обстоятельством и иметь:
    • пространственное значение:
    Er ging seines Weges. - Он шёл своим путём.
    Linker (rechter) Hand ist ein Museum. - По левую (правую) руку находится музей.
    • временное значение:
    • значение образа действия:
    Er ging schnellen Schrittes. - Он шёл быстрым шагом.
    Ich habe es schweren Herzens getan. - Я (с)делал это с тяжёлым сердцем.
    В отдельных выражениях существительное в генитиве является частью сказуемого:
    Ich bin der Meinung / der Ansicht, dass … - Я считаю / полагаю, что …
    Sie ist guter Laune / guter Dinge. - Она в хорошем настроении.
    Wir sind gleichen Alters. - Мы одного возраста.
    Bist du des Teufels ? - Ты спятил?
    Существительное в генитиве может быть приложением (аппозицией):
    Der Bruder Wolfgangs, meines besten Freundes, war Arzt geworden. - Брат Вольфганга, моего лучшего друга, стал врачом.
    В некоторых оборотах существительное в генитиве, с точки зрения современного языка, является подлежащим, хотя исторически это не подлежащее, например:
    Aller guten Dinge sind drei. - Бог троицу любит.
    Der Worte sind genug gewechselt. - Довольно слов.
    Hier ist meines Bleibens nicht länger (уст.). Я здесь не хочу больше оставаться.
    В приведённых примерах генитив зависит от словdrei, genug, länger, которые некогда управляли генитивом.
    Склонение существительного в генитиве смотри 1.3.1, с. 55 –57 и 1.3.5(1), с. 62 – 64.
    Конкурентные формы генитива:
     von + Dativ:
    ein Mann mittleren Alters - ein Mann von mittlerem Alter - мужчина среднего возраста
    • прилагательные с суффиксами -er, -lich, -isch:
    die Rechte der Bürger - права граждан - bürgerliche Rechte - гражданские права
    (Dativ, Wemfall, 3. Fall) – дательный падеж, он отвечает на вопрос Wem? Кому? Датив – это падеж объекта, к которому направлено действие. Основная функция беспредложного датива в предложении – выражать косвенное дополнение.
    Датив в предложении может выполнять функции:
    а) объекта, относящегося к глаголу:
    Er gibt dem Freund ein Buch. - Он дает другу книгу.
    б) объекта, относящегося к прилагательному, части составного сказуемого:
    Er ist seinem Vater ähnlich. - Он похож на своего отца.
    в) дополнения в качестве:
    * датива выгоды (Dativus commodi) (в чьих интересах совершается действие) - (Датив выгоды может быть заменен на предложную группу с für):
    Er öffnete seiner Frau die Tür. - Он открыл своей жене дверь.
    Часто от глагола может зависеть различная интерпретация:
    Er bringt mir den Koffer. - Он приносит мне чемодан. (= ко мне)
    Er trägt mir den Koffer. - Он несёт мне чемодан. (= для меня)
    * датива incommodi (удачи/неудачи, ответственности):
    Der Schlüssel ist ihm ins Wasser gefallen. - У него ключ упал в воду.
    * датива притяжательного (Dativus possessivus):
    Meinem Vater schmerzt der Kopf. - У моего отца болит голова.
    Wir waschen uns die Hände. - Мы моем руки.
    Sie sieht seinem Sohn in die Augen. - Она смотрит сыну в глаза.
    * датива этического (Dativus ethicus) (с mir и dir для выражения эмоций):
    Komm mir rechtzeitig nach Hause! - Смотри у меня, вовремя приди домой!
    Fall mir nur nicht! - Смотри у меня, вот только упади!
    Das war dir ein Kerl! - Видишь, вот это был парень!
    * датива носителя состояния (Dativ des Zustandsträgers):
    Dieser Erfolg ist ihm eine Freunde. - Этот успех для него радость.
    Существительное в дативе может быть приложением (аппозицией):
    Der Lehrer antwortete Herrn Mähl, dem
    Direktor der Schule. - Учитель ответил господину Мелю, директору школы.
    1. Ряд глаголов и прилагательных требует обязательного наличия датива:
    Er steht seinem Freund in nichts nach. - Он не уступает своему другу ни в чём.
    Er ist seinem Vater ähnlich. - Он похож на своего отца.
    У других глаголов и прилагательных дополнение в дативе факультативно:
    Er schrieb (seinem Freund) einen Brief. - Он писал (своему другу) письмо.
    Der Vorfall ist (ihm) bekannt. - Случай/инцидент (ему) известен.
    2. Существительное стоит в дативе в предложениях с именной частью составного сказуемого и по содержанию связано с этой частью:
    Er war den Kindern ein guter Vater. - Он был для детей хорошим отцом.
    Das Spiel war den Jungen ein Vergnügen. Игра была для ребят удовольствием.
    3. Датив употребляется особенно в тех случаях, если перед прилагательным стоят zu, allzu слишком или genug достаточно:
    Das ist mir zu teuer. - Это для меня слишком дорого.
    Das Zimmer ist ihm groß genug. - Комната для него достаточно большая.
    4. При выражении ощущений или чувств в некоторых безличных конструкциях местоимение употребляется:
    * только в дативе:
    Mir schwindelt (es). - У меня кружится голова.
    Mir träumte, ich wäre in Leipzig. - Мне приснилось, что я был в Лейпциге.
    * в дативе или аккузативе:
    Es schaudert mich/mir.
    Меня охватывает ужас.
    Аккузатив (Akkusativ, Wenfall, 4. Fall) – винительный падеж, он отвечает на вопросы Wen? Кого? Was? Что?
    Его основная синтаксическая функция – выражение прямого дополнения при переходных глаголах. Аккузатив в предложении выполняет функции:
    а) объекта, относящегося к глаголу:
    Er liest ein Buch. - Он читает книгу.
    б) объекта, относящегося к прилагательному, части составного сказуемого:
    Die Ware ist ihr Geld wert. - Товар стоит этих денег.
    в) объекта, являющегося составной частью сказуемого:
    Man nennt ihn einen begabten Schüler . - Его называют одарённым учеником.
    г) частью составного сказуемого в виде объекта, обозначающего средство или образ действия, то есть имеющий обстоятельственный характер („обстоятельственный аккузатив“). Такой аккузатив встречается в устойчивых сочетаниях, состоящих из глагола и существительного с нулевым артиклем и имеющих, в сущности, предложный смысл:
    Auto fahren = mit dem Auto fahren; Galopp reiten = im Galopp reiten
    Он отвечает на вопрос Womit? Wie?
    Klaus fährt Auto. - Клаус ездит на автомобиле.
    Er reitet Galopp. - Он скачет галопом.
    д) внутреннего объекта („аккузатив содержания“):
    Sie weint bittere Tränen. - Она плачет горькими слезами.
    Er lachte ein lautes Lachen. - Он смеялся громким смехом.
    Er lebt sein Leben. - Он живёт своей жизнью.
    Die Sache geht ihren ruhigen Gang. - Дело идёт своим чередом.
    е) обстоятельства:
    • места:
    Sie ging die Straße entlang. - Она шла вдоль улицы/по улице.
    Er wohnt einen Stock höher. - Он живёт этажом выше.
    Er ist einen langen Weg gegangen. - Он прошёл длинный путь.
    • времени:
    Er war den ganzen Tag beschäftigt. - Он был занят весь день.
    Er fuhr einen Tag und eine Nacht. - Он ехал один день и одну ночь.
    Wir kommen Sonntag. - Мы придём в воскресенье.
    Es geschah voriges Jahr. - Это случилось в прошлом году.
    • образа действия (абсолютный аккузатив), в том числе в устойчивых выражениях:
    Er trat ein, den Hut in der Hand . - Он вошёл, держа шляпу в руке.
    Sie kam heran, den Kopf gebeugt. - Она подошла, наклоня голову
    Sie arbeiten Hand in Hand. - Они работают рука об руку.
    ё) приложения (аппозициии):
    Der Lehrer begrüßte Herrn Mähl, den Direktor der Schule. - Учитель поприветствовал господина Меля, директора школы.
    1. Только некоторые непереходные глаголы употребляются в сочетаниях:
    • с „обстоятельственным аккузативом“:
    Boot (Karussell, Ski) fahren - кататься на лодке (карусели, лыжах)
    • с „аккузативом содержания“:
    Er schläft den Schlaf des Gerechten. - Он спит сном праведника.
    Er geht einen schweren Gang. - У него тяжёлая походка.
    Er ist den Heldentod (einen milden (schweren) Tod) gestorben. - Он умер смертью героя (тихой (тяжелой) смертью).
    • сюда же относятся и сочетания einen Euro kosten, einen Doppelzentner wiegen:
    Das Heft kostet einen Euro. - Тетрадь стоит один евро.
    Zwei Säcke Kartoffeln wiegen einen Doppelzentner. - Два мешка картофеля весят один центнер.
    2. Существительное в аккузативе как дополнение представлено и в восклицании/ возгласе, когда пропущены легко подразумеваемые слова (то есть в эллипсах):
    Einen Hammer (will ich)! - Молоток (нужен мне)!
    Guten Morgen (wünsche ich)! - Доброе утро (желаю доброго утра)!
    3. Существительное в аккузативе, являясь в предложении частью именного сказуемого:
    • образует вместе с ним словосочетание функционального глагола (FVG):
    • часто имеет значение меры:
    Der Sack wiegt einen Zentner. - Мешок весит полцентнера.
    Warte doch bitte einen Augenblick (lang). - Подожди, пожалуйста, одну минуту.
    Einen Moment! - Один момент!/Минуточку!
    в том числе при прилагательных: alt старый, breit широкий, dick толстый, hoch высокий, lang длинный, schwer тяжёлый, tief глубокий, weit далёкий, wert ценный чаще всего в следующих выражениях:
    Das Wasser ist hier nur einen Meter tief. - Глубина воды здесь только один метр.
    Der Fluss ist einen Kilometer breit. - Ширина реки один километр.
    Das Insekt ist nur einen Millimeter lang. - Длина насекомого только один миллиметр.
    Das Brett ist einen Finger dick. - Доска имеет толщину в один палец.
    Er ist einen Doppelzentner schwer. - Он весит один центнер.
    Die alten Skier sind keinen Pfennig wert. Старые лыжи не стоят и ломаного гроша.
    Das Kind ist einen Monat alt. - Ребёнку один месяц.
    4. В некоторых безличных конструкциях при выражении ощущений или чувств местоимение употребляется:
    * (только) в аккузативе:
    Mich hungert (dürstet). - Мне хочется есть (пить).
    * в аккузативе или дативе (см. 2.9, с. 179):
    Es gruselt mir/mich. - Мне страшно.
    5. Аккузатив входит в состав оборота, называемого по-латински accusativus cum infinitivo, по-немецки Akkusativ mit Infinitiv. Этот оборот состоит из существительного в акузативе и инфинитива глагола, которые соотносятся между собой как логическое подлежащее и логическое сказуемое. Accusativus cum infinitivo служит сложным дополнением и управляющему им глаголу. В современном немецком языке этот оборот употребляется с глаголами чувственного восприятия sehen видеть, hören слышать, fühlen, spüren чувствовать, ощущать:
    Er sieht seinen Bruder kommen. - Он видит, как (что) идёт его брат.
    Wir hören die Kinder singen. - Мы слышим, как (что) поют дети.
    Ich fühle den Puls schlagen. - Я чувствую, как (что) бьётся пульс.
    Ich spüre den Boden unter den Füßen zittern. - Я чувствую, как (что) земля трясётся под ногами.
    6. Ряд глаголов требуют двух дополнений в аккузативе (см. 2.11.5, с. 202 - 203).
    Dieses Spielzeug hat mich nur einen Euro gekostet. - Эта игрушка стоила для меня только один евро.
    Er lehrt seinen Bruder das Lernen. - Он учит своего брата читать.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Значение и функции падежей

  • 11 so

    səu
    1. нареч.
    1) настолько, столь;
    так, до такой степени She is so beautiful. ≈ Она так красива.
    2) так же, таким же образом;
    тоже, также I like French wine. - So do I. ≈ Мне нравятся французские вина. - И мне тоже.
    3) итак;
    значит (в начале предложения) So we are not going away this weekend after all? ≈ Значит, мы никуда не поедем в эти выходные?
    4) так, таким образом Is that really so? ≈ Это действительно так? I 've so arranged my trip that I'll be home on Friday evening. ≈ Я таким образом распланировал мою поездку, чтобы быть дома в пятницу вечером.
    5) примерно, приблизительно I'll be out two days or so. ≈ Меня не будет дома дня два.
    6) поэтому, по этой причине;
    таким образом;
    так что I was getting tired so I came home. ≈ Я устал и поэтому пошел домой. ∙ so as to so that so far as so farдо сих пор;
    пока so to say ≈ так сказать and so on, and so forthи так далее, и тому подобное
    2. межд. ладно!, ну!, так! указывает на способ совершения действия - (именно) так, таким, подобным образом - you mustn't behave so вы не должны так себя вести - stand just so стой вот так - speak so that you are understood говори так, чтобы тебя можно было понять (см. тж. so that) - so, and so only так, и только так - so and in no other way только так (и не иначе) ;
    только таким образом (способом) - quite so! совершенно верно!, правильно!;
    именно (так) ! - it is not so это не так - why so? почему же?, отчего же?, каким образом? - how so? как (же) так?, как же это? - and so on и так далее, и тому подобное - I need some paper, pencils, ink, and so on мне нужна бумага, карандаши, чернила и тому подобное - and so on and so on, and so on and so forth и так далее и тому подобное - so there! так-то вот! - that being so I have nothing more to say раз (поскольку) это так, мне больше нечего добавить - so to say, so to speak так сказать указывает на степень качества или на количество - так, до такой степени, столь;
    столько, так много - why in the train so crowded today? почему сегодня в поезде столько народу? - she isn't so very old она не так уж стара - I am not so sure of that я не очень-то уверен в этом - so much так много - it takes so much time на это уходит столько времени - I have got so much to do and so little time! мне нужно сделать так много, а времени (у меня) так мало! - not so much sugar, please не (кладите) столько сахару, пожалуйста - be so good to continue tp write me letters пишите мне, пожалуйста, и впредь - it was so hot (that) I took my coat off было так жарко, что я снял пиджак - a little girl so high девочка (девушка) вот такого роста - I am so tired! я так (очень) устал! - so kind of you! как это мило с вашей стороны! - I am so pleased to meet you! я так (очень) рад познакомиться с вами! (разговорное) указывает на интенсивность действия - так (сильно) - she so wants to go ей так хочется поехать (пойти) - why do you cry so? почему вы так плачете? - I'd better not go out, my head aches co! я лучше не буду выходить, у меня так болит голова! указывает на эмфатическое выделение качества - такой - so good a dinner! такое хороший обед! - so severe a discipline такая строгая дисциплина - in so distant a place as Australia в столь отдаленном месте, как Австралия в начале предложения указывает на подтверждение предшествующего высказывания - действительно, да, в самом деле, именно;
    так (это) и есть - you look tired. - So I am у вас усталый вид. - Да, я действительно устал - you could have come here earlier. - So I could вы могли бы прийти сюда пораньше. - Верно (Да, конечно), мог бы - I thought you were French. - So I am я думал, что вы француз. - Так оно и есть в начале предложения указывает на распространение предшествующего высказывания на другое лицо или предмет - тоже, также - you are late, (and) so am I вы опоздали, (и) я тоже - we were wrong, so were you мы ошиблись, и вы также ( тоже) в начале предложения указывает на вывод из сказанного ранее - итак, значит, так - so you are going to the North итак, вы отправляетесь на север - so you have come after all! значит, вы все-таки пришли! - and so the work is finished at last! ну, наконец работа закончена! в начале предложения указывает на продолжение повествования - ну - so he said we chouldn't bother. So we didn't потом он сказал, чтобы мы не беспокоились, ну, мы и не стали (беспокоиться) (устаревшее) в начале предложения указывает на последовательность действия (в эллиптических предложениях) - затем, потом - and so to bed итак, (теперь) спать - "say goodbye", and so be off скажи(те) "до свидания" и (затем) марш ступай(те) (устаревшее) перед прямой речью или после нее( в эллиптических предложениях) - так - so Achilles так сказал Ахиллес указывает на соответствие тому, что было сказано - так, в таком случае - it is so так оно и есть;
    это так - so it is действительно, правильно - that's so именно так;
    в самом деле так - is that so? разве?, неужели?, правда? не может быть! - that's (it is) not so! это не так!, неправда! - so be it! да будет так в сочетаниях (см. примеры) - so far до сих пор, пока (еще) - so far I'm bored пока что мне скучно - I've heard nothing so far пока я еще ничего не слышал - so far you have been lucky до сих пор вам везло - so far as насколько, поскольку - so far as I know насколько я знаю( мне известно) - in so far as - so far as - in so much as - insomuch as - so far from вместо того, чтобы - so far from abating, the epidemic spread эпидемия отнюдь не затихала, а напротив, распространялась - so... as так (настолько)..., чтобы, так... что - it is so natural as hardly to be noticeable это так естественно, что почти незаметно - be so good (would you be so kind) as to send me word не откажите в любезности известить меня - not so... as не так... как (при сравнении) - it is not so hot as yesterday сегодня не так жарко, как вчера - he is not so bright as his brother он не такой способный, как его брат - so... that так (таким образом)... что;
    так... что;
    настолько... чтобы - he is so ill that he cannot speak он так болен, что не может говорить - not so... but не настолько... чтобы - he is not so degraded but he has a sense of shame он не настолько опустился, чтобы потерять чувство стыда - so much so that настолько, что;
    до такой степени, что - are you satisfied now? - So much so that words fail me теперь вы довольны? - Так доволен, что и сказать не могу - so many такое-то число, такое-то количество, столько-то (штук) - so many shillings and so many pence столько-то шиллингов и столько-то пенсов - they turn out so many typewriters a day они выпускают столько-то пишущих машинок в день so much столько-то, такое-то количество;
    так много, так, в такой степени;
    просто, не что иное как;
    тем более;
    (for) довольно, хватит;
    все уже сказано или сделано - so much and no more столько и не больше - he allowed his son so much a month for pocket money он давал своему сыну ежемесячно определенную сумму (столько-то) на карманные расходы - he is so much respected его так уважают - so much rubbish (nonsense) ! просто чепуха! - I regard it as so much lost time я считаю это просто потерянным временем - so much the better( the worse) тем лучше (тем хуже) - I agree, so much more that I have seen her я согласен, тем более, что я видел ее - so much for that довольно говорить об этом - so much for your childhood ideals с твоими детскими мечтаниями покончено - so much for the history of the case вот и все, что можно сказать об истории этого дела - not (never) so much as даже не - he didn't so much as ask me to sit down он даже не предложил мне сесть - he never so much as thanked me он даже не поблагодарил меня - not so much... as не столько... сколько;
    не так... как - he is not so much angry as upset он скорее огорчен, чем рассержен - oceans do not so much divide the world as unite it океаны не столько разъединяют мир, сколько объединяют его > just so как нужно, как полагается > her room is always just * ее комната всегда в порядке > you don't say so!, do you asy so? неужели?, не может быть! > so please your Majesty как будет угодно вашему величеству > so help me (God) ! честное слово! (в уверениях, клятвах) > I have never seen him, so help me (God) ! я никогда не видел его, честное слово! употребляется вместо предшествующего предложения - это так, да - has the train gone? - I thind (believe) so поезд уже ушел? - Думаю, что да - he promised to ring us up but has not jet done so он обещал позвонить нам, но еще не звонил - many people would have run away. Not so he многие бы убежали, но он не таков - did he promise it? - Yes, he did so! он (это) обещал? - Да, конечно! - he is clever. - I am glad you think so он умен. - Я рад, что вы так считаете - he goes to the club. - So he says! (ироничное) он ходит в клуб. - Как же! употребляется вместо предшествующего прилагательного - таковой, такой - your friend is diligent, but you are not so ваш друг прилежен, не то, что вы - both brothers are talented, but the elder is more so оба брата талантливы, но старший особенно - he isn't handsome, but he thinks himself so он некрасив, но считает себя красивым - he is ill and has been so for a long time он болен и уже давно( после глаголов call, name) употребляется вместо предшествующего имени собственного - так - John. He was named so after his father его назвали Джоном. В честь отца. более менее;
    приблизительно - at three o'clock or * примерно в три часа, около трех - I've known him 15 years or so я знаю его лет пятнадцать (часто and so) вводит предложения, указывающие на заключение или вывод из предшествующего высказывания - так что, поэтому;
    следовательно - it was raining and so I did not go out шел дождь, и поэтому я не выходил - it was late, so we went home было поздно, поэтому (и) мы пошли домой - the train leaves in half an hour, so you had better hurry поезд отходит через полчаса, вам нужно поторопиться вводит придаточные предолжения цели - (для того), (с тем) чтобы - he opened the door so he could see them come он открыл дверь, чтобы видеть, как они придут ( разговорное) вводит придаточные предложения результата - так что, поэтому (см. также so that) в сочетаниях (см. примеры) - so what? ну и что?, ну так что?;
    подумаешь! - so what of it? ну и что (в этом) особенного? - (so) that's that так-то вот так!, ладно!, хватит!, ну! (выражает удивление, однобрение, неодобрение, торжество, сомнение и т. п.) - he went off yesterday. - So? он уехал вчера. - Ну? (Ах, вот как!) or ~ (после указания количества) приблизительно, около этого;
    a day or so денька два;
    he must be forty or so ему лет сорок или что-то в этом роде or ~ (после указания количества) приблизительно, около этого;
    a day or so денька два;
    he must be forty or so ему лет сорок или что-то в этом роде ~ as to, ~ that с тем чтобы;
    I tell you that so as to avoid trouble я предупреждаю вас об этом, с тем чтобы избежать неприятностей;
    so far as настолько, насколько ~ поэтому, таким образом;
    так что;
    I was ill and so I could not come я был болен, поэтому я не мог прийти ~ так, таким образом;
    that's not so это не так;
    that's certainly so это, безусловно, так;
    if so! раз так!;
    is that so? разве? so употр. для усиления: why so? почему?;
    how so? как так?;
    so what? ну и что?, ну так что? ~ итак;
    so you are back итак, вы вернулись ~ поэтому, таким образом;
    так что;
    I was ill and so I could not come я был болен, поэтому я не мог прийти ~ int так!, ладно!, ну! ~ так, настолько;
    why are you so late? почему вы так опоздали? ~ так, таким образом;
    that's not so это не так;
    that's certainly so это, безусловно, так;
    if so! раз так!;
    is that so? разве? ~ тоже, также;
    you are young and so am I вы молоды и я тоже ~ as to, ~ that с тем чтобы;
    I tell you that so as to avoid trouble я предупреждаю вас об этом, с тем чтобы избежать неприятностей;
    so far as настолько, насколько ~ far as I know насколько мне известно;
    so be it быть по сему;
    so far до сих пор;
    пока ~ far as I know насколько мне известно;
    so be it быть по сему;
    so far до сих пор;
    пока ~ as to, ~ that с тем чтобы;
    I tell you that so as to avoid trouble я предупреждаю вас об этом, с тем чтобы избежать неприятностей;
    so far as настолько, насколько ~ far as I know насколько мне известно;
    so be it быть по сему;
    so far до сих пор;
    пока ~ much for that довольно (говорить) об этом;
    so that's that разг. так-то вот ~ as to, ~ that с тем чтобы;
    I tell you that so as to avoid trouble я предупреждаю вас об этом, с тем чтобы избежать неприятностей;
    so far as настолько, насколько ~ much for that довольно (говорить) об этом;
    so that's that разг. так-то вот ~ to say так сказать;
    and so on, and so forth и так далее, и тому подобное so употр. для усиления: why so? почему?;
    how so? как так?;
    so what? ну и что?, ну так что? what: ~ of...? = ~ about...?;
    well, ~ of it?, разг. so ~? ну и что из того?, ну, так что ж? ~ итак;
    so you are back итак, вы вернулись ~ так, таким образом;
    that's not so это не так;
    that's certainly so это, безусловно, так;
    if so! раз так!;
    is that so? разве? ~ так, таким образом;
    that's not so это не так;
    that's certainly so это, безусловно, так;
    if so! раз так!;
    is that so? разве? ~ так, настолько;
    why are you so late? почему вы так опоздали? so употр. для усиления: why so? почему?;
    how so? как так?;
    so what? ну и что?, ну так что? why: ~ adv inter. почему?;
    why so? по какой причине?;
    на каком основании? ~ тоже, также;
    you are young and so am I вы молоды и я тоже

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > so

  • 12 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 13 part

    pɑ:t
    1. сущ.
    1) а) доля, часть the (a) better part ≈ большая часть the better part of an hour ≈ большая часть часа, почти час to spend a part of ≈ потратить, потерять часть (чего-л.) ;
    провести They spent the major part of their life in England. ≈ Они провели большую часть жизни в Англии. Respect is a very important part of any relationship. ≈ Уважение - очень важная часть любых отношений. Use turpentine and oil, two parts to one. ≈ Смешайте скипидар и масло в отношении два к одному. Syn: piece, portion, section, segment, subdivision Ant: entirety, entity, totality, unit, whole б) часть тела, член, орган It was a very severe accident and he lost part of his foot. ≈ Он попал в серьезную автомобильную катастрофу и потерял часть ноги. в) часть (книги), том, серия, выпуск Syn: passage г) деталь, часть automobile parts амер., motorcar parts брит. ≈ автомобильные детали defective part ≈ неисправная деталь spare parts ≈ запасные детали spare parts for military equipment ≈ запасные детали для военной техники This engine has only got three moving parts. ≈ У этого двигателя только три движущиеся части.
    2) а) участие, доля в работе;
    дело, обязанность It was not my part to interfere. ≈ Не мое было дело вмешиваться. to have part ≈ принимать участие, участвовать в чем-л. to take partпринимать участие, участвовать в чем-л. б) роль to learn, memorize, study one's part ≈ выучить роль to understudy a part ≈ дублировать роль leading, major part ≈ главная, ведущая роль She had a bit part in the play. ≈ В этой пьесе она была занята в эпизодах. He offered her a large part in the play. ≈ Он предложил ей большую роль в пьесе. bit part ≈ эпизодическая роль speaking part ≈ роль со словами (в противоположность немой роли) walk-on part ≈ роль статиста play a part act a part в) муз. голос, партия г) сторона( в споре и т. п.) take the part of take part with д) амер. пробор( в волосах)
    3) мн. края, местность
    4) грам. часть, форма part of speechчасть речи part of sentence ≈ член предложения ∙ part and parcel ≈ составная/неотъемлемая часть in good part ≈ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво to take smth. in good part ≈ не обидеться in bad part, in evil part ≈ с обидой;
    неблагосклонно to take smth. in bad part, to take smth. in evil part ≈ обидеться
    2. нареч. частью, отчасти;
    немного, несколько, частично The television producer today has to be part of news person, part educator. ≈ В настоящее время телекомментатор должен быть наполовину журналистом, наполовину преподавателем. Syn: rather
    3. гл.
    1) а) разделять(ся), отделять(ся), разрывать(ся) б) расступаться, раздвигать(ся) в) расчесывать, разделять на пробор г) расставаться, прощаться, разлучаться;
    разг. расставаться с деньгами, платить
    2) уст. делить (между кем-л.)
    3) умирать Syn: die, pass awaypart from part over part with часть, доля - *s of a fraction доли дроби - the greater * of the population большая часть населения - in the early * of the week в начале недели - in * частично, частью - to pay in *s платить по частям - to contribute in * to smth. частично способствовать чему-либо - the best * of a week большая часть недели - during the early of the war в начале войны - the best * of a bottle of wine добрая половина бутылки вина - five *s of the whole пять частей от целого - in the hot * of the day в жаркое время дня - * of the house is to let сдается часть дома - it is a * of his functions это входит в его функции - it is no * of my intentions это не входит в мои намерения - in a greater * due to smth. в значительной степени обязан чему-либо - the most * большая часть - for the most * большей частью - the best * of smth. добрая половина чего-либо - to form a constituent * of smth. являться составной частью чего-либо - a corporate * of our own life неотъемлемая часть нашей жизни - to constitute a * of составлять часть чего-либо, являться компонентом чего-либо - to devote a * of one's time to smth., smb. посвятить часть своего времени чему-либо, кому-либо - English forms a * of the regular curriculum английский язык входит в учебную программу - he recieved * of his education in England он некоторое время обучался в Англии - the trip will occupy the better * of the year поездка займет добрую половину года - his failure was due in large * to his carelessness его неудача в основном объясняется небрежностью часть (единицы) ;
    доля - an hour is the fourth * of the day час - одна двадцать четвертая часть суток - a seventh * одна седьмая - results accurate to one * in a million результаты с точностью до одной миллионной (редкое) группа, фракция участие (в работе) ;
    обязанность, дело - to take * in smth. участвовать в чем-либо - to take * in conversation принимать участие в разговоре - I had no * in it я в этом не принимал участия - it was done without my taking * in it это было сделано без моего участия - it was not my * to interfere не мое было дело вмешиваться - to do one's * делать свое дело - to do one's * for world peace внести свой вклад в борьбу за мир во всем мире - to fail to perform one's * of a contract не выполнить свои обязательства по договору - each one did his * каждый выполнил то, что ему полагалось - to take * in the action( военное) принимать участие в бою часть (книги), том;
    серия - the story appeared in *s рассказ публикуется в нескольких номерах (журнала, газеты) - Dickens's works were published in *s романы Диккенса печатались выпусками часть тела, орган, член - privy *s (эвфмеизм) половые органы - the inner *s of a human body внутренние органы человеческого тела роль - a weighty * весомая роль - to assign a * to smb. отводить роль кому-либо - to cast *s to actors давать роли актерам - he was excellent in the * of Hamlet он был великолепен в роли Гамлета - she knew her * well она хорошо знала свою роль - to play the * играть роль - he filled his * with great success он справился со своей ролью с большим успехом - they gave her small *s ей давали маленькие роли - conversation is like an orchestra in which each one should bear a * беседа подобна оркестру, в котором кажлый должен исполнять свою партию роль, значение - a building that plays many *s здание, которое используется для различных целей;
    полифункциональное здание - in all this imagination played a large * во всем этом воображение сыграло большую роль - he played no * in this business он не имел к этому никакого отношения сторона (тж. в споре) - for my * с моей стороны, что касается меня - for my * I know nothing about him что касается меня, то я ничего о нем не знаю - there was no objection on the * of the author со стороны автора возражений не было - I have a personal * in it я лично заинтересован в этом - the second cousin on the * of the father двоюродный брат со стороны отца сторона, аспект - the annoying * of the matter is that... неприятная сторона этого дела в том... - to take smb.'s *, to take * with smb. стать на чью-либо сторону - he always takes his brother's * он всегда встает на сторону брата (юридическое) сторона (в процессе, договоре) край, местность - in foreign *s в чужих краях - we are form the same *s мы земляки - in these *s of the world в этих местах - from a very far * of the world из далекого уголка мира - the five *s of the world пять частей света - malaria-stricken *s of the country районы страны, где свирепствует малярия - the most densely populated and poverty stricken * of London наиболее густонаселенные и бедные районы Лондона - remote *s of the country отдаленные районы страны - the terrestrial *s of the world суша - I am a stranger in these *s я здесь чужестранец - he spent most of his life in foreign *s он провел большую часть своей жизни на чужбине( устаревшее) способности - a man of (good) *s способный человек (американизм) пробор в волосах (грамматика) часть, форма - * of speech часть речи - to be careful of one's *s of speech следить за своим языком - pricipal *s of a verb основные формы глагола (техническое) деталь, часть - spare *s запасные части - * name наименование детали - *s list спецификация запасных частей - allthe working *s are replaseable все рабочие части заменяемы (музыкальное) партия, голос - orchestral *s оркестровые партии - the tenor * партия тенора - to sing in three *s петь на три голоса (архитектура) 1/30 часть модуля > * and parcel составная часть > this is * and parcel of my subject это неотъемлемая часть моей темы > on the one *... on the other *... с одной стороны... с другой стороны... > to have neither * nor lot in smth. не иметь ничего общего с чем-либо > in good * благосклонно, милостиво, без обиды > in bad * неблагосклонно, с обидой > to take smth. in good * не обидеться > he took my advice in good * он с благодарностью принял мой совет > not to want any * of smth. отвергать что-либо;
    отрицательно относиться к чему-либо > I want no * in it я не хочу иметь к этому никакого отношения;
    мне это совершенно не подходит разделять, отделять, делить на части - the island *s the river into two branches остров делит реку на два рукава - a smile *ed her lips ее губы раскрылись в улыбке - a strait *s the island from the mainland пролив отделяет остров от материка - the strain *ed the rope веревка порвалась от напряжения разделяться, отделяться;
    разъединяться - our roads * here здесь наши пути расходятся - the crowd *ed and let him pass толпа расступилась и дала ему пройти - the clouds *ed тучи разошлись - the policemen *ed the crowd полицейские заставили толпу расступиться разлучать, разъединять - the lovers were *ed любовники были разлучены - till death do us * (возвышенно) пока смерть нас не разлучит (часто from) разлучаться, расставаться - iet us * friends расстанемся друзьями - to * in anger разойтись, обозлившись друг на друга - to * from one's native shore покидать родные берега - we'll * no more мы больше никогда не расстанемся - I *ed from him at the railway station я расстался с ним на вокзале разнимать - to * fighters разнимать дерущихся расчесывать на пробор (волосы) - * one's hair in the middle расчесывать волосы на прямой пробор отличать, выделять( что-либо) - to * error from crime отличать ошибку от преступления (разговорное) расставаться (с чем-либо) - I would not * with it for the world я ни за что с этим не расстанусь - to * with money расставаться с деньгами - he is a difficult man to * from his cash из него не выжмешь и гроша платить - the lodger rarely *ed before Monday жилец редко платил раньше понедельника - he won't * он не заплатит - he is unwilling to * он не любит платить умирать (устаревшее) делить (между кем-либо) - to * the booty делить добычу - to * rice among the poor раздавать рис беднякам (морское) срываться с якоря - to * with the cable расклепыватьвытравливать) якорную цепь > to * company( with) разъехаться;
    расстаться;
    поссориться, прекратить дружбу;
    разойтись во мнениях > on that question I * company with you по этому вопросу мы с вами расходимся во мнениях > to * brass rags with smb. (сленг) порвать с кем-либо (дружбу, отношения) > a fool and his money are soon *ed (пословица) у дурака деньги долго не держатся частью;
    отчасти;
    частично be ~ of быть частью component ~ составная часть constituent ~ составная часть declaration ~ вчт. раздел описаний it was not my ~ to interfere не мое было дело вмешиваться;
    to do one's part делать свое дело;
    сделать свое дело finished ~ обработанная деталь ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны fractional ~ мантисса ~ архит. 1/30 часть модуля;
    to have neither part nor lot (in smth.) не иметь ничего общего( с чем-л.) ~ разг. расставаться (с деньгами и т. п.) ;
    платить;
    he won't part он не заплатит ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире in good ~ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво;
    in bad (или evil) part с обидой;
    неблагосклонно ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире in good ~ без обиды;
    благосклонно;
    милостиво;
    in bad (или evil) part с обидой;
    неблагосклонно ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре in ~ частично ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире integral ~ неотъемлемая часть integrated ~ составная часть it was not my ~ to interfere не мое было дело вмешиваться;
    to do one's part делать свое дело;
    сделать свое дело ~ разделять(ся) ;
    отделять(ся) ;
    расступаться;
    разрывать(ся) ;
    разнимать;
    разлучать(ся) ;
    let us part friends расстанемся друзьями machine ~ деталь машины ~ pl уст. способности;
    a man of (good) parts способный человек ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения ~ выделять ~ группа ~ уст. делить (между кем-л.) ;
    part from расстаться (или распрощаться) (с кем-л.) ~ делить на части ~ деталь ~ доля ~ запасная часть ~ pl края, местность;
    in foreign parts в чужих краях;
    in these parts в этих местах, здесь;
    in all parts of the world повсюду в мире, во всем мире ~ отделять ~ отличать ~ муз. партия, голос ~ амер. пробор (в волосах) ~ разделять(ся) ;
    отделять(ся) ;
    расступаться;
    разрывать(ся) ;
    разнимать;
    разлучать(ся) ;
    let us part friends расстанемся друзьями ~ разделять ~ разг. расставаться (с деньгами и т. п.) ;
    платить;
    he won't part он не заплатит ~ расчесывать, разделять на пробор ~ роль ~ серия ~ pl уст. способности;
    a man of (good) parts способный человек ~ сторона (в споре и т. п.) ;
    for my part с моей стороны, что касается меня;
    on the part (of smb.) с (чьей-л.) стороны ~ сторона ~ сторона в договоре ~ сторона в процессе ~ сторона в споре ~ умирать ~ участие, доля в работе;
    обязанность, дело;
    to take (или to have) part (in smth.) участвовать (в чем-л.) ~ участие в переговорах ~ фракция ~ частичный, неполный ~ часть (книги), том, серия, выпуск ~ часть, доля, участие ~ часть, доля;
    for the most part большей частью;
    in part частично, частью;
    one's part in a conversation (чье-л.) высказывание в разговоре ~ часть ~ архит. 1/30 часть модуля;
    to have neither part nor lot (in smth.) не иметь ничего общего (с чем-л.) ~ часть тела, член, орган;
    the (privy) parts половые органы ~ частью, отчасти;
    частично ~ экземпляр ~ уст. делить (между кем-л.) ;
    part from расстаться (или распрощаться) (с кем-л.) ~ with = part from ~ of act раздел закона part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения part грам.: part of speech часть речи;
    part of sentence член предложения ~ of world часть света ~ with = part from ~ with отдавать, передавать( что-л.) ~ with отпускать( прислугу) with: part ~ расставаться ~ часть тела, член, орган;
    the (privy) parts половые органы parts: parts: materials and ~ материалы и комплектующие изделия to play (или to act) a ~ играть роль to play (или to act) a ~ притворяться real ~ вещественная часть replacement ~ запасная деталь replacement ~ запасная часть replacement ~ сменная деталь residential ~ заселенная часть substantial ~ важная часть to take (smth.) in good ~ не обидеться;
    to take (smth.) in bad (или evil) part обидеться to take (smth.) in good ~ не обидеться;
    to take (smth.) in bad (или evil) part обидеться ~ участие, доля в работе;
    обязанность, дело;
    to take (или to have) part (in smth.) участвовать (в чем-л.) take ~ принимать участие take ~ участвовать to take the ~ (of smb.), to take ~ (with smb.) стать на (чью-л.) сторону take: to ~ part участвовать, принимать участие to take the ~ (of smb.), to take ~ (with smb.) стать на (чью-л.) сторону

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > part

  • 14 for

    1. [fɔ:] n
    довод в пользу чего-л.
    2. [fɔ: (полная форма); fə (редуцированная форма)] prep
    1) длительность в течение

    for the time being - теперь, пока

    2) срок, на который рассчитано действие на
    3) час, день и т. п., на который что-л. назначено на

    the ceremony was arranged for two o'clock - церемония была назначена на два часа

    to depart /to leave/ for London - уехать в Лондон

    2) расстояние, протяжённость:
    1) цель, намерение для, за, на, к

    what do you want this book for? - для чего вам нужна эта книга?

    to fight for independence [freedom] - бороться за независимость [за свободу]

    to go out for a walk - выйти на прогулку /погулять/, пойти погулять

    2) объект стремления, надежды, желания, поисков, забот и т. п. к, на; передаётся тж. косв. падежами

    to thirst /to hunger/ for knowledge - жадно стремиться к знаниям

    to be afraid for smb. - бояться за кого-л.

    to look for smth. - искать что-л.

    3) лицо или предмет, к которому испытывают любовь, склонность, неприязнь и т. п. к

    affection /love/ for children - любовь к детям

    he has no liking for medicine [music] - у него нет склонности к медицине [к музыке]

    4) назначение предмета или лица, его пригодность для чего-л. для

    he is just the man for the position - он великолепно подходит для этой работы

    5) средство, лекарство против чего-л.:
    1) лицо, иногда предмет, в пользу которого или в ущерб которому совершается действие для; передаётся тж. дат. падежом

    can I do anything for you? - могу ли я что-нибудь сделать для вас?

    2) лицо или предмет, в поддержку или в защиту которого выступают за

    he voted for the representative of his Party - он голосовал за представителя своей партии

    a lawyer acts for his client - адвокат ведёт дело /дела/ своего клиента

    to argue for smth. - отстаивать что-л.

    to condemn for smth. - осуждать за что-л.

    to blame for smth. - винить в чём-л.

    to thank for smth. - благодарить за что-л.

    for fear of... - из боязни, что...; чтобы не...

    he walked fast for fear he should be late - он шагал быстро, чтобы не опоздать /опасаясь опоздать/

    for want /lack/ of smth. - из-за недостатка чего-л.

    for the reason that... - так как, потому что

    you will be (all) the better for a good night's rest - вам не мешает выспаться хорошенько

    if it were not for him, I should not be late - если бы не он, я бы не опоздал

    1) замещение, замену вместо, за

    what is the English for❝цветок❞? - как по-английски «цветок»?

    2) использование в качестве чего-л. как; передаётся тж. твор. падежом
    3) лицо или предмет, принимаемые за других за

    they were left on the battlefield for dead - их сочли убитыми и оставили на поле боя

    4) представительство в выборной организации от группы лиц, выступление от чьего-л. имени от, за

    to sit [to run, to stand] for Glasgow - быть представителем [баллотироваться] от Глазго

    5) место работы нанимателя и т. п.

    to work for an old firm - работать /служить/ в старой фирме

    she worked for Mr. N. as a secretary - она работала секретарём у г-на N.

    1) цену за

    a bill [a check] for 50 dollars - счёт [чек] на 50 долларов

    put my name down for £l - подпишите меня на 1 фунт, я жертвую 1 фунт

    for one enemy he has a hundred friends - на одного врага у него сто друзей

    10. что касается, в отношении
    11. употр. в конструкции for + сущ. /местоим./ + инфинитив, которая передаётся придаточным предложением, а также дат. падежом существительного или местоимения и инфинитивом:

    they waited for the moon to appear - они ждали, когда появится луна

    he stepped aside for me to pass - он посторонился, чтобы дать мне дорогу

    is English difficult for you to learn? - трудно ли вам даётся английский язык?

    12. шотл., амер. в честь (кого-л.)

    as for см. as II 3

    but for см. but V 4

    for all - несмотря на; что бы ни

    she is stupid for all her learning - она глупа, несмотря на всю её учёность

    for all you say I shall stick to my opinion - что бы вы ни говорили, я останусь при своём мнении

    for all that - несмотря на всё; и всё же

    he says he is innocent, but I am sure he is guilty, for all that - он говорит, что он невиновен, но несмотря на его слова, я знаю, что он виноват

    for all I care - меня это не интересует, мне это совершенно безразлично

    you may do what you like for all I care - можете делать, что хотите, меня это не касается /мне наплевать/

    I for one... - я со своей стороны...; я, например

    I for one never liked him - мне, например, он никогда не нравился

    for one thing - прежде всего, во-первых

    for one thing, he talks too much - прежде всего, он слишком много говорит

    for myself, for my part - что касается меня

    for myself I shall do nothing of the sort - что касается меня, то я ничего подобного не сделаю

    for my part I have no objections - что касается меня, то у меня нет возражений

    for all I know he might be dead - не исключено, что он уже умер; жив он или умер - понятия не имею

    to do smth. for oneself - сделать что-л. самому

    I know it for a fact - я знаю это наверняка /совершенно точно/

    for certain, for sure - наверняка, без сомнения

    oh, for...! - о, если бы...!

    oh, for a fine day! - если бы выпал хороший денёк!

    3. [fɔ: (полная форма); fə (редуцированная форма)]cj

    he felt no fear, for he was a brave man - он не испытывал страха, так как был храбрым человеком

    the windows were open for it was hot - было жарко, и окна были открыты

    НБАРС > for

  • 15 for

    1. [fɔ:] n
    довод в пользу чего-л.
    2. [fɔ: (полная форма); fə (редуцированная форма)] prep
    1) длительность в течение

    for the time being - теперь, пока

    2) срок, на который рассчитано действие на
    3) час, день и т. п., на который что-л. назначено на

    the ceremony was arranged for two o'clock - церемония была назначена на два часа

    to depart /to leave/ for London - уехать в Лондон

    2) расстояние, протяжённость:
    1) цель, намерение для, за, на, к

    what do you want this book for? - для чего вам нужна эта книга?

    to fight for independence [freedom] - бороться за независимость [за свободу]

    to go out for a walk - выйти на прогулку /погулять/, пойти погулять

    2) объект стремления, надежды, желания, поисков, забот и т. п. к, на; передаётся тж. косв. падежами

    to thirst /to hunger/ for knowledge - жадно стремиться к знаниям

    to be afraid for smb. - бояться за кого-л.

    to look for smth. - искать что-л.

    3) лицо или предмет, к которому испытывают любовь, склонность, неприязнь и т. п. к

    affection /love/ for children - любовь к детям

    he has no liking for medicine [music] - у него нет склонности к медицине [к музыке]

    4) назначение предмета или лица, его пригодность для чего-л. для

    he is just the man for the position - он великолепно подходит для этой работы

    5) средство, лекарство против чего-л.:
    1) лицо, иногда предмет, в пользу которого или в ущерб которому совершается действие для; передаётся тж. дат. падежом

    can I do anything for you? - могу ли я что-нибудь сделать для вас?

    2) лицо или предмет, в поддержку или в защиту которого выступают за

    he voted for the representative of his Party - он голосовал за представителя своей партии

    a lawyer acts for his client - адвокат ведёт дело /дела/ своего клиента

    to argue for smth. - отстаивать что-л.

    to condemn for smth. - осуждать за что-л.

    to blame for smth. - винить в чём-л.

    to thank for smth. - благодарить за что-л.

    for fear of... - из боязни, что...; чтобы не...

    he walked fast for fear he should be late - он шагал быстро, чтобы не опоздать /опасаясь опоздать/

    for want /lack/ of smth. - из-за недостатка чего-л.

    for the reason that... - так как, потому что

    you will be (all) the better for a good night's rest - вам не мешает выспаться хорошенько

    if it were not for him, I should not be late - если бы не он, я бы не опоздал

    1) замещение, замену вместо, за

    what is the English for❝цветок❞? - как по-английски «цветок»?

    2) использование в качестве чего-л. как; передаётся тж. твор. падежом
    3) лицо или предмет, принимаемые за других за

    they were left on the battlefield for dead - их сочли убитыми и оставили на поле боя

    4) представительство в выборной организации от группы лиц, выступление от чьего-л. имени от, за

    to sit [to run, to stand] for Glasgow - быть представителем [баллотироваться] от Глазго

    5) место работы нанимателя и т. п.

    to work for an old firm - работать /служить/ в старой фирме

    she worked for Mr. N. as a secretary - она работала секретарём у г-на N.

    1) цену за

    a bill [a check] for 50 dollars - счёт [чек] на 50 долларов

    put my name down for £l - подпишите меня на 1 фунт, я жертвую 1 фунт

    for one enemy he has a hundred friends - на одного врага у него сто друзей

    10. что касается, в отношении
    11. употр. в конструкции for + сущ. /местоим./ + инфинитив, которая передаётся придаточным предложением, а также дат. падежом существительного или местоимения и инфинитивом:

    they waited for the moon to appear - они ждали, когда появится луна

    he stepped aside for me to pass - он посторонился, чтобы дать мне дорогу

    is English difficult for you to learn? - трудно ли вам даётся английский язык?

    12. шотл., амер. в честь (кого-л.)

    as for см. as II 3

    but for см. but V 4

    for all - несмотря на; что бы ни

    she is stupid for all her learning - она глупа, несмотря на всю её учёность

    for all you say I shall stick to my opinion - что бы вы ни говорили, я останусь при своём мнении

    for all that - несмотря на всё; и всё же

    he says he is innocent, but I am sure he is guilty, for all that - он говорит, что он невиновен, но несмотря на его слова, я знаю, что он виноват

    for all I care - меня это не интересует, мне это совершенно безразлично

    you may do what you like for all I care - можете делать, что хотите, меня это не касается /мне наплевать/

    I for one... - я со своей стороны...; я, например

    I for one never liked him - мне, например, он никогда не нравился

    for one thing - прежде всего, во-первых

    for one thing, he talks too much - прежде всего, он слишком много говорит

    for myself, for my part - что касается меня

    for myself I shall do nothing of the sort - что касается меня, то я ничего подобного не сделаю

    for my part I have no objections - что касается меня, то у меня нет возражений

    for all I know he might be dead - не исключено, что он уже умер; жив он или умер - понятия не имею

    to do smth. for oneself - сделать что-л. самому

    I know it for a fact - я знаю это наверняка /совершенно точно/

    for certain, for sure - наверняка, без сомнения

    oh, for...! - о, если бы...!

    oh, for a fine day! - если бы выпал хороший денёк!

    3. [fɔ: (полная форма); fə (редуцированная форма)]cj

    he felt no fear, for he was a brave man - он не испытывал страха, так как был храбрым человеком

    the windows were open for it was hot - было жарко, и окна были открыты

    НБАРС > for

  • 16 mieć

    глаг.
    • доверять
    • есть
    • знать
    • иметь
    • кушать
    • обладать
    * * *
    mam, mają, miej, miał, mieli, miany несов. 1. иметь; ч асто переводится оборотом у меня (тебя etc.) есть (был etc.);
    ma pieniądze у него (неё) есть деньги; nie mam pieniędzy у меня нет денег; nie ma brata у него (неё) нет брата; pokój ma pięć metrów długości комната имеет пять метров длины; ma trzydzieści lat ему (ей) тридцать лет; mieszkanie ma trzy pokoje квартира состоит из трёх комнат; będzie miała dziecko у неё будет ребёнок; nie miał nic do jedzenia ему нечего было есть; mam do ciebie pytanie у меня к тебе вопрос; mam blisko, daleko do szkoły (do pracy itp.) мне близко, далеко ходить в школу (на работу etc.); mamy dziś sobotę, piątego сегодня суббота, пятое (число); mamy już autobus наш автобус уже пришёл; о której mamy pociąg? в котором часу отходит наш поезд?; \mieć urazę, żal do kogoś быть в обиде (обижаться) на кого-л.; \mieć do czynienia z kimś, czymś иметь дело с кем-л., чём-л.; \mieć kogoś za kogoś считать кого-л. кем-л.; 2. со (na sobie) быть в чём, быть одетым во что; miał na sobie palto на нём было пальто; miała na nogach pantofle y неё на ногах были туфли, она была обута в туфли; 3. со болеть, страдать чем; ma gorączkę у него (неё) жар; та katar у него (неё) насморк; та reumatyzm он (она) страдает ревматизмом; ma zeza он (она) страдает косоглазием; 4. в сочет, с инф. означает долженствование, предположение должен; masz przyjść o piątej приходи (ты должен прийти) в пять; miano budować dom должны были строить дом; masz się (więcej) nie spóźniać впредь (больше) не опаздывай; 5.: masz, macie на; вот; masz bułkę, jedz на булку, ешь; masz tu dwa złote вот тебе два злотых; 6. в сочет, с некоторыми сущ. означает действие, состояние, напр.:

    \mieć nadzieję надеяться; \mieć stracha бояться, трусить; \mieć zamiar намереваться;

    ● masz ci (los)! вот тебе на!;
    nie ma нет, нету pot.; nie ma со а) нечего; nie ma со pytać нечего (и) спрашивать; б) нечего сказать; ładne rzeczy, nie ma со хорошие дела, нечего сказать; nie ma kogo некого (спросить etc.); \mieć komuś coś za złe вменять в вину кому-л. что-л., упрекать кого-л. в чём-л.; \mieć to do siebie, że... отличаться тем, что...; on ma to do siebie, że... он отличается тем, что..., ему свойственнсгто, что...; mam(y) cię! попался!
    * * *
    mam, mają, miej, miał, mieli, miany несов.
    1) име́ть; часто переводится оборотом у меня́ (тебя́ и т. п.) есть (был и т. п.)

    ma pieniądze — у него́ ( неё) есть де́ньги

    nie mam pieniędzy — у меня́ нет де́нег

    nie ma brata — у него́ ( неё) нет бра́та

    pokój ma pięć metrów długości — ко́мната име́ет пять ме́тров длины́

    ma trzydzieści lat — ему́ (ей) три́дцать лет

    mieszkanie ma trzy pokoje — кварти́ра состои́т из трёх ко́мнат

    będzie miała dziecko — у неё бу́дет ребёнок

    nie miał nic do jedzenia — ему́ не́чего бы́ло есть

    mam do ciebie pytanie — у меня́ к тебе́ вопро́с

    mam blisko, daleko do szkoły (do pracy itp.) — мне бли́зко, далеко́ ходи́ть в шко́лу (на рабо́ту и т. п.)

    mamy dziś sobotę, piątego — сего́дня суббо́та, пя́тое (число́)

    mamy już autobus — наш авто́бус уже́ пришёл

    o której mamy pociąg? — в кото́ром часу́ отхо́дит наш по́езд?

    mieć urazę, żal do kogoś — быть в оби́де (обижа́ться) на кого́-л.

    mieć do czynienia z kimś, czymś — име́ть де́ло с ке́м-л., че́м-л.

    mieć kogoś za kogoś — счита́ть кого́-л. ке́м-л.

    2) co ( na sobie) быть в чём, быть оде́тым во что

    miał na sobie palto — на нём бы́ло пальто́

    miała na nogach pantofle — у неё на нога́х бы́ли ту́фли, она́ была́ обу́та в ту́фли

    3) co боле́ть, страда́ть чем

    ma gorączkę — у него́ ( неё) жар

    ma katar — у него́ ( неё) на́сморк

    ma reumatyzmон (она́) страда́ет ревмати́змом

    ma zezaон (она́) страда́ет косогла́зием

    4) в сочет. с инф. означает долженствование, предположение до́лжен

    masz przyjść o piątej — приходи́ (ты до́лжен прийти́) в пять

    miano budować dom — должны́ бы́ли стро́ить дом

    masz się (więcej) nie spóźniać — впредь (бо́льше) не опа́здывай

    5)
    - macie
    - masz bułkę, jedz
    - masz tu dwa złote
    6) в сочет. с некоторыми сущ. означает действие, состояние

    mieć nadzieję — наде́яться

    mieć stracha — боя́ться, тру́сить

    mieć zamiar — намерева́ться

    - mieć komuś coś za złe
    - mieć to do siebie, że…
    - on ma to do siebie, że…
    - mamy cię! - mam cię!

    Słownik polsko-rosyjski > mieć

  • 17 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 18 take13

    1) take smb., smth. by (in, between, with, etc.) smth. take a child by the hand (him by the sleeve, an axe by the handle, a pen in one's hand, a stick between one's finger and thumb, coal with a pair of tongs, a butterfly with one's fingers, etc.) взять ребенка за руку и т.д.; take a man by the throat схватить /взять/ человека за горло; take a baby in one's arms взять ребенка на руки; he took a girl (me, his son, etc.) in his arms он обнял девушку и т.д.; take the stick between one's knees зажать палку между колен; take one's head between one's hands обхватить голову руками; take the trunk on one's back взвалить сундук себе на спину; take the bit between one's teeth закусить удила; take smth. from (from under, out of, etc.) smth. take a book from the table (a corkscrew from the shelf, etc.) взять книгу со стола и т.д.; take some paper from /out of/ a drawer (the fruit out of a bag, a handkerchief out of /from/ one's pocket, the pins out of one's hair, a cigarette out of the box, one's hands out of one's pockets, etc.) вытаскивать /вынимать/ бумагу из ящика и т.д.: take a box from under a chair вытаскивать ящик из-под стула; the dog took the food from my hand собака ела /брала пищу/ у меня из рук; take your hand off my shoulder (your foot off my toe, etc.) уберите руку с моего плеча и т.д.; can you take the spot out of these pants? можно вывести это пятно с брюк?; it took all the fun out of the game это испортило все удовольствие от игры; take smth. from smb. take a bone from a dog (the knife from the baby, the record from him, etc.) отбирать /отнимать/ кость у собаки и т.д. || take smb. under one's wing взять кого-л. под свое крылышко /под свою защиту/
    2) || take smb. in marriage жениться на ком-л. или выйти замуж за кого-л.; take a widow in marriage жениться на вдове, взять в жены вдову
    3) take smb., smth. with smb. take one's son (an assistant, a doctor, some money, a book, an overnight bag, etc.) with one захватить /взять с собой/ своего сына и т.д.; take me with you возьмите меня с собой; take letters with one (one's lunch with one, provisions with one, etc.) взять /захватить/ эти письма с собой и т.д.; take an umbrella with you прихватите [с собой] зонтик; take smth. to some place take the dishes to the kitchen (these letters to the post, the parcel to his house, etc.) относить тарелки на кухню и т.д.; take smth. to smb. take flowers to sick friends (your message to her, a book to your teacher, etc.) относить цветы больным друзьям и т.д.; take the news to him сообщить ему эту новость; take the matter to a lawyer пойти с этим делом к юристу; take smb. to smth. take the children to the cinema (one's wife to the theatre, etc.) сводить детей в кино и т.д.; take a friend to lunch угостить друга завтраком; take a girl to a dance сводить девушку на танцы; take smb. for smth. take a dog for a walk вывести собаку на прогулку
    4) take smth. from smb., smth. take presents from boy-friends (flowers from them, assistance from the government, etc.) принимать подарки от поклонников и т.д.
    5) take smth. for smth. take the blame for his failure (for her mistake, etc.) принять на себя вину за его провал и т.д.; take smth. upon oneself he takes a great deal upon himself он очень много на себя берет; take smth. for (of) smth. upon oneself take the responsibility for his safety (the office of president, the duties of a teacher, etc.) upon oneself взять на себя ответственность за его безопасность и т.д.; take it upon oneself to do smth. take it upon oneself to speak to them (to give orders, to say that, to speak to him personally, etc.) взять на себя /согласиться/ поговорить с ними и т.д.; take smth. with smth. take his remark (their advice, a compliment, etc.) with a smile (with a frown, with a laugh, etc.) встречать /реагировать на/ его замечание и т.д. улыбкой и т.д. || take smth. in bad part /in the wrong way/ принимать /истолковывать/ что-л. превратно; take smth. in good part не обижаться на что-л.; take smb. into one's confidence довериться кому-л.; take smb. into the secret доверить /поверить/ кому-л. тайну
    6) || take smb.'s side /smb.'s part/ in smth. встать на чью-л. сторону в чем-л.; take smb.'s side /smb.'s part/ in an argument /in a controversy/ (in a quarrel, in a fight, etc.) встать на чью-л. сторону в споре и т.д.; take advantage of smth. воспользоваться чем-л.; take advantage of smb.'s offer (of his presence, of her position, etc.) воспользоваться чьим-л. предложением и т.д.; take advantage of smb.'s trust (of her love', etc.) злоупотреблять чьим-л. доверием и т.д.
    7) take smth. for smth., smb. take a hall for a meeting (this room for my cousin, this suite for my friend, this building for a hospital, etc.) снимать зал для собрания /под собрание/ и т.д.; take smth. in some place take a house in the country (rooms in the suburbs, etc.) снимать дом загородом и т.д.; take smth. for some time take a cottage (a room, a house, etc.) for the summer (for a year, etc.) снимать /арендовать/ дачу и т.д. на лето и т.д.
    8) take smb. into smth. take your brother into the business взять вашего брата компаньоном в наше дело; take her into service брать ее на службу; take them into our firm принять их [на службу] в нашу фирму
    9) take smth. in smth. take a job in the city (a job in an office, etc.) наняться на работу в городе и т.д.; take a post in the firm занять какую-л. должность в фирме
    10) take smth. to (at, in, etc.) some place take a car to the ferry (a freighter to Europe, a train to Boston, etc.) поехать машиной до переправы и т.д.; take a plane to the North полететь самолетом на север; take a train at (in) N сесть на поезд в N
    11) take smth. for smth. take 25 dollars for the use of his car брать двадцать пять долларов за пользование машиной; will you take a check for the bill? можно уплатить вам по счету чеком?; what will you take for it? сколько вы за это хотите?; the man won't take a cent less for the car он не согласен уступить за машину ни цента
    12) take smb. on (in, across, over, etc.) smth. the blow took him on the nose (across the face, over the head, in the stomach, etc.) удар пришелся ему по носу и т.д.
    13) take smth. by smth. take a fortress (a place, a town, etc.) by force (by storm, by a ruse, by a clever manoeveur, etc.) захватить крепость и т.д. силой и т.д. || take smb. by surprise захватить кого-л. врасплох; take smb. in the act поймать /застать/ кого-л. на месте преступления
    14) take smth. from (off, out of) smth. take two from seven (one number from another, a sum out of one's income, etc.) вычесть два из семи и т.д.; this make-up took ten years off her age благодаря косметике она выглядит на десять лет моложе; they took it out of his pay они удержали это из его зарплаты; take 20 per cent off the price снизить цену на двадцать процентов; take a turn off the programme снять выступление /номер/, исключить выступление /номер/ из программы; take the dead leaves and branches off a plant обобрать сухие листья и ветви с растения; take the lid off the saucepan (a saucepan off the fire, etc.) снимать крышку с кастрюли и т.д.; take smb. off smth. take him off his work отстранять его от работы; take her off the assignment отобрать у нее это поручение; take them off the list вычеркнуть их из списка || take smth., smb. off smb.'s hands избавлять кого-л. от чего-л., кого-л.; I'll take it off your hands at t 10 я куплю это у вас за десять фунтов
    15) take smth. in smth. take the first prize in a competition (the highest mark in a subject, the first prize in Latin, first class honours in the tripos examination, etc.) получить первый приз на соревнованиях и т.д.; take the first place in a chess tournament занять первое место в шахматном турнире; take smth. at some place take one's degree at Oxford получать степень в Оксфорде; take i 100 at Ascot выиграть сто фунтов на скачках в Аскете
    16) || take a liking fancy/ to smth., smb. проникнуться добрыми чувствами к кому-л., чему-л.; he took a liking to this house (to this village, to a picture, etc.) ему понравился этот дом и т.д.; he took a liking to my sister ему приглянулась моя сестра; take a dislike to smb., smth. невзлюбить кого-л., что-л.; she took a dislike to me я ей не понравился; take an interest in smb., smth. заинтересоваться кем-л., чем-л.; take an interest in politics (in one's work, in one's neighbours, etc.) интересоваться политикой и т.д., проявлять интерес к политике и т.д.
    17) || take time over smth. не спешить делать что-л.; take one's time over the job не спеша выполнять работу; he took an hour over his dinner он обедал целый час
    19) take a certain size in smth. take tens in boots (sixes in gloves, etc.) носить десятый размер обуви и т.д.
    20) take smth. in (at) some place take one's meals in a hotel (at a restaurant, etc.) питаться в гостинице и т.д.; take the waters at a spa лечиться водами на курорте; take smth. with (in) smth. take cream with one's coffee (sugar in one's tea, etc.) пить кофе со сливками и т.д.; take smth. for smth. take an aspirin for a headache (some new medicine for one's liver, pills for insomnia, etc.) принимать аспирин от головной боли и т.д.; take smth. after (before, with) smth. take one tablet after each meal (a spoonful before dinner, a pill with milk, etc.) принимать по одной таблетке после каждой еды и т.д.
    21) take smth. to (at, for, etc.) smth. take tickets to the theatre (a box at the opera, seats for Hamlet, etc.) брать /покупать/ билеты в театр и т.д.
    22) take smb. in smth. take smb. in a new dress (in cap and gown, in a swim-suit, etc.) сфотографировать /снять/ кого-л. /, сделать чей-л. снимок/ в новом платье и т.д.; take smth. from smth. take a print from a negative отпечатать фотографию с негатива
    23) take smb., smth. for smb., smth. take you for someone else (him for an Englishman, the painting for a genuine Rembrandt, everything for truth, etc.) принимать вас за кого-то другого и т.д.; what do you take me for? за кого вы меня принимаете?; do you take me for a fool? вы что, меня дураком считаете?; take smb., smth. at (on) smth. they take the total population of the country at two and a half million они считают /полагают/, что население страны равно двум с половиной миллионам человек; I suppose we must take it at that я полагаю, мы должны поставить на этом точку; I take it on your say-so я соглашаюсь с этим, потому что вы так говорите /доверяю вам/
    24) take some subject's) in (at) smth. take as many subjects as possible in one's university days в студенческие годы изучать как можно больше дисциплин; she took four courses in her freshman year на первом курсе она изучала четыре предмета; she took French at school французский язык она изучала в школе; take smth. for (as) smth. I shall take this topic for my composition я возьму эту тему для сочинения; he took China as his subject oil выбрал Китай в качестве темы || take smth. in the examination сдавать экзамен по какому-л. предмету; take French in the exam держать экзамен по французскому языку
    25) take smb. in smth. take children in German давать детям уроки немецкого языка; take him in Latin заниматься с ним по латыни /латынью/
    26) take smth. during /at/ smth. take notes during /at/ a lecture вести конспект во время лекции, записывать лекцию; take smth. of smth. take notes of all he says (of all that passes, etc.) записывать все, что он говорит и т.д.; take minutes of the proceedings веста протокол заседания; take smth. on (in, by, from) smth. take a broadcast on tape (an film, etc.) записывать передачу на магнитную ленту и т.д.; take the minutes of a meeting in /by/ shorthand стенографировать протокол; take smth. from dictation писать что-л. под диктовку; take a letter from dictation писать письмо под диктовку
    27) take smth. from smth., smb. take its title from the name of the hero (a name from the place of battle, its name from the inventor, etc.) называться /получить название/ по имени героя и т.д.; take a passage from a book (a whole passage straight from Dickens, a quotation from his novel, etc.) взять отрывок из книги и т.д.; we take our numbers from the Arabs (our letters from the Romans, etc.) наша система цифр идет от /заимствована у/ арабов и т.д.
    28) take smb. in smth. the cold took me in the chest у меня [от простуды] заложило грудь
    29) take smth. to smth. take the next turning (road, street, etc.) to the left (to the right) свернуть налево (направо) у следующего поворота и т.д.; take the road to London (to the North, etc.) поехать по дороге [, ведущей] в Лондон и т.д.
    30) take smb. (in)to (through, across, etc.) some place take the man to the hospital (your friend to the station, the box to the hotel, her into the country, etc.) отправить /отвезти/ человека в больницу и т.д. ; they took him into a small room (into prison, into a cell, etc.) ere отвели или поместили в маленькую комнату и т.д.; the road (this path, the street, etc.) will take you to the river (to the village, through the centre of the town, etc.) эта дорога и т.д. приведет вас к реке и т.д.; the bus will take you into town (to London, etc.) этот автобус привезет /доставит/ вас в город и т.д.; only a tram will take you across the bridge через мост можно проехать только трамваем; take him over the house (the visitors round a museum, etc.) водить его по дому /показывать ему дом/ и т.д.; the work (business, etc.) took us to Paris эта работа и т.д. привела нас в Париж; take smb. into custody взять кого-л. под стражу; take smb. to smb. take a son to his mother отвести сына к матери; take smb. out of smth. take her out of the room выведите ее из комнаты; take him out of my way уберите его с моей дороги; take smth. from (out of, etc.) smth. take the case from court to court передавать дело из одного суда в другой; take the case out of court забрать дело из суда
    31) take smb. through smth. take the boy through a book (through the first two chapters, through his first job, etc.) помочь мальчику прочесть книгу и т.д.; take smb. through college помочь кому-л. [деньгами] окончить колледж; save enough money to take you through college скопить достаточную сумму [денег], чтобы заплатить за обучение в колледже
    32) aux || take pride in smth. гордиться чем-л.; take pride in his schoolwork (in one's appearance, in one's house and garden, etc.) гордиться своей работой или своими успехами в школе и т.д.; take credit for smth. приписывать себе /ставить себе в заслугу/ что-л.; he took credit for my work он приписал себе мои достижения; take offence at smth. обижаться /сердиться/ на что-л.; take offence at his remarks /at what he said/ сердиться на его замечания; take part in smth. принимать участие в чем-л.; take part in an enterprise (in the demonstration, in smb.'s sorrows, etc.) принимать участие в предприятии и т.д.; take pity on smb. пожалеть кого-л.; сжалиться над кем-л.; take pity on the poor man (on the losers, on the boy, etc.) пожалеть несчастного человека и т.д.; take notice of smb., smth. обратить внимание на кого-л., что-л.; don't take notice of him не обращайте на него внимания; take charge of smth., smb. принимать на себя ответственность за что-л., кого-л., take charge of the luggage (of the house, of the children, etc.) заняться багажом и т.д.; who is taking charge of the work while you are away? кто руководит работой в ваше отсутствие?; take care of smth., smb. (по)заботиться о чем-л., ком-л.; he will take care of that matter (of the account, etc.) он займется этим вопросом и т.д.; she will take саге of the baby она присмотрит за ребенком; take possession of smth. завладеть чем-л.; take hold of smth., smb. ухватиться за что-л., кого-л.; take hold of the rope (of the rail, of her arm, of the man, etc.) ухватиться за веревку и т.д.; take smb., smth. in hand взять кого-л., что-л. в руки; he took himself firmly in hand он взял себя в руки, он овладел собой; take smth., smb. into consideration /into account/ принимать что-л., кого-л. во внимание; take all these facts (the circumstances, her request, etc.) into consideration /into account/ принять во внимание /учесть/ все эти факты и т.д.; take it into one's head to do smth. (that...) coll. забрать себе в голову сделать что-л. (, что...)
    33) aux take smth. in (at, after, on, etc.) smth. take a seat in the rear сесть /занять место/ позади /сзади/; take a swing at the ball замахнуться для удара по мячу; take a nap after dinner вздремнуть после обеда; take an oath on smth. поклясться в чем-л. || take a glance round one бросить взгляд вокруг, оглядеться; take leave of smb. попрощаться с кем-л.

    English-Russian dictionary of verb phrases > take13

  • 19 эрташ

    Г. э́ртӓ ш -ем
    1. проходить, пройти; проезжать, проехать; пролетать, пролететь; проплывать, проплыть; ступая или при помощи средств передвижения следовать (проследовать) по какому-л. пути, покрывать (покрыть) какое-л. расстояние; перемещаться, переместиться (также о средствах передвижения). Корно дене эрташ проходить по дороге; урем мучко эрташ пройти по улице; пасу гоч эрташ проходить через поле; кужу корным эрташ пройти долгий путь; лу меҥгым эрташ пройти десять километров; икте почеш весе эрташ проходить друг за другом; чоҥештен эрташ пролететь; ошкыл эрташ прошагать; кудал эрташ проехать; ийын эрташ проплывать; куржын эрташ пробежать.
    □ Пел корным веле эртен улына. О. Тыныш. Мы прошли только полпути. Мӱ ндырнӧ, Юл ӱмбалне, пароход иеш, барже-влак эртат. В. Юксерн. Вдали по Волге плывёт пароход, проходят баржи. Самолёт-влак поче-поче эртат. Н. Лекайн. Самолёты пролетают друг за другом.
    2. проходить, пройти; перемещаться, переместиться (о ветре, туче и т. д.), распространяться, распространиться (о воздухе, волне, звуках и т. д.), пролетать, пролететь; проноситься, пронестись (о пуле, снаряде, звуках и т. д.); мелькнуть, промелькнуть (о мыслях). Пуал эрташ подуть.
    □ Изи мардеж Вӱ тла вӱ дым толкындарен эрта. К. Васин. Волнуя воды Ветлуги, проходит ветерочек. Ынде имне гайрак койшо пыл эрта. В. Любимов. Теперь проходит облако, похожее на лошадь. Муро ял мучко эрта, пасушко лектеш, олык мучко шарла. В. Иванов. Песня проносится по улице, выходит на поле, разносится над полем.
    3. проходить, пройти; продвигаться (продвинуться), проникать (проникнуть) через что-л., сквозь что-л.; распространяться (распространиться), охватив (о чувствах). Юж вӱ д лончо вошт эрта. А. Мурзашев. Воздух проходит сквозь толщу воды. Сапёр-влак пехотылан --- (тушманын) ончыл линийже гоч эрташ полшышаш улыт улмаш. М. Сергеев. Сапёры должны были помочь пехоте пройти через передовую линию врага.
    4. проходить, пройти; проезжать, проехать; пролетать, пролететь; проплывать, проплыть; передвигаясь куда-л., миновать, оставлять (оставить) кого-что-л. позади себя, в стороне; обгонять, обогнать; миновать, минуть; перемещаться (переместиться), минуя кого-что-л., не затрагивая (не затронув) собой, не задерживаясь (не задержавшись). Чодырам эрташ пройти лес; пӧ ртым эрташ пройти дом; умбаке эрташ пройти дальше; пӧ рт воктеч эрташ пройти мимо дома; вуй ӱмбач эрташ проходить над головой; кораҥэрташ обойти; икте-весым эрташ тӧ чаш стараться обогнать друг друга; эртен кудалаш проехать; эртен куржаш обогнать (бегом); эртен ошкылаш обогнать (пешком); эртен толаш идти (сюда), минуя (что-л.).
    □ Анук участкыла воктеч эрта. Н. Лекайн. Анук проходит мимо участков. Южгунам лучко ялым почела эртет – эртак марий. А. Эрыкан. Иногда проходишь пятнадцать деревень подряд – все марийские. Чодырам пыл авыралын нале. Йӱ р ыш лий, эртыш тора век. С. Вишневский. Облака охватили лес. Дождя не было, прошёл дальше.
    5. проходить, пройти; протекать, протечь; пролегать, пролечь; тянуться, протягиваться, протянуться (о чём-л. протяжённом). Шуйналт эрташ вытягиваться (протягиваться); йоген эрташ протекать.
    □ (Корно) гӱ жлен шогышо шем чодыра вошт эрта. В. Иванов. Дорога проходит сквозь шумящий тёмный лес. Мланде деч метр чоло кӱ шнырак вӱ ргене воштыр эрта. Н. Лекайн. На высоте около метра от земли проходит медный провод. Куп покшеч келге канаве эрта. А. Филиппов. По середине болота проходит глубокая канава.
    6. быть или длиннее, или выше, или ниже кого-чего-л. (о длине, высоте кого-чего-л.). Кӱ ляш гай шышталге ӱпшӧ кыдалжымат эрта. Н. Лекайн. Её русые цвета кудели волос были ниже пояса. Топкар эҥерат, огыт пӱ яле гын, пулвуйымат ок эрте ыле дыр. А. Мурзашев. И речка Топкар, если бы не запрудили её, была бы, наверное, не выше колен.
    7. идти, проходить, пройти; протекать, протечь; происходить, произойти; совершаться, совершиться. Действий тӱ жем индеш шӱ дӧ нылле икымше ий гыч тӱ жем индеш шӱ дӧ нылле визымше ий марте эрта. М. Рыбаков. Действие проходит с
    1. 41. года по
    1. 45 год. Илыш эре ик семын яклакан огеш эрте. А. Юзыкайн. Жизнь протекает не всегда одинаково гладко.
    8. проходить, пройти; осуществляться, осуществиться; состояться. Клубышто эрташ проходить в клубе.
    □ – Пытартыш жапыште мемнан дене отчёт погынымаш кузе эрта? А. Мурзашев. – Как у нас в последнее время проходит отчётное собрание? Тиде вашлиймаш нуныланат, колхозник-влакланат кугу пайрем семынак эртыш. А. Юзыкайн. Эта встреча и для них, и для колхозников прошла, как большой праздник.
    9. проходить, пройти; протекать, протечь; миновать, минуть (о времени). Изиш эрташ недолго пройти; ятыр эрташ довольно много пройти; эркын эрташ тихо проходить; эртенак эрташ проходить и проходить.
    □ Кече кечым поктен, тыге пагыт эртен. А. Бик. Шли дни за днями, так проходило время. Теле чатлама йӱ штӧ деч посна ок эрте. Пале. Зима не проходит без трескучих морозов.
    10. проходить, пройти; миновать, минуть; оканчиваться, окончиться; кончаться, кончиться; завершаться, завершиться; прекращаться, прекратиться (о событиях, явлениях). Вашке эрташ скоро пройти; сайын эрташ хорошо проходить; арам огыл эрташ не даром проходить.
    □ Ынде лӱ дыкшӧ эртен. А. Бик. Теперь опасность прошла. Кугу озыркан йӱ р эртыш. Н. Лекайн. Прошёл сильный проливной дождь. – Мо эртен, тудым мӧҥгеш от пӧ ртылтӧ. М. Иванов. – Что прошло, то вновь не вернёшь. Пасу эртыш. В. Иванов. Поле кончилось.
    11. миновать, минуть; исполняться, исполниться; переваливать, перевалить за что-л. (о возрасте, количестве). Миллионым эрташ переваливать за миллион.
    □ Иван Архиповичын ачажлан ынде шымле ий эртен. М. Сергеев. Отцу Ивана Архиповича теперь минуло семьдесят лет. Степан ынде шоҥго, кудло ийымат эртен. Н. Лекайн. Степан теперь стар, перевалил за шестьдесят.
    12. проходить, пройти; выпадать, выпасть (об осадках). Тудо кечын тале шолем эртыш. Г. Ефруш. В тот день прошёл сильный град. Йӱ р чӱ чкыдын мландым нӧ ртен эрта. М.-Азмекей. Дожди часто проходят, промочив землю.
    13. проходить, пройти; исчезать, исчезнуть; переставать, перестать (болеть). Койын эрташ на глазах проходить.
    □ – Лӱ дыкшыжӧ нимат уке. Изиш пуалеш да эрта веле (кишке чӱҥгалме). В. Юксерн. – Нет ничего опасного. Немного опухнет и пройдёт (об укусе змеи). Румбык вӱ д вашке эрта. М. Иванов. Мутная вода скоро пройдёт. Омем эше эртен огыл. В. Иванов. У меня сон ещё не прошёл.
    14. проходить, пройти; выполнять (выполнить), изучать (изучить) что-л. Темым эрташ пройти тему; практикым эрташ пройти практику.
    □ – Тиде жапыште тудо (Ухов) пӱ тынь музыкальный грамотым эртыш. В. Юксерн. За это время Ухов изучил всю музыкальную грамоту. Тиде чолга ӱдыр --- вара счетовод курсым эртен. А. Асаев. Эта бойкая девушка затем прошла курсы счетоводов.
    15. проходить, пройти; подвергаться (подвергнуться) чему-л.; получать (получить) признание, утверждение; оказываться (оказаться) в числе принятых, зачисленных, утверждённых. Комиссийым эрташ пройти комиссию; конкурсым эрташ пройти конкурс; допросым эрташ пройти допрос; президентыш эрташ пройти в президенты.
    □ – Приказ почеш ӱдырамашге-пӧ ръеҥге латкуд ияш гыч тӱҥалын кудло ияш марте регистрацийым эртышаш улыт. Н. Лекайн. По приказу и женщины, и мужчины от шестнадцати до шестидесяти лет должны пройти регистрацию. – Думыш шкенан кокла гыч представительым колташ кӱ леш. Тудо, чыла тошкалтышым эртен, Думыш шумеш шужо. «Ончыко». В Думу надо направить нашего (букв. из нас самих) представителя. Пусть он, пройдя все инстанции (букв. ступени), дойдёт до Думы.
    16. проходить, пройти; испытывать, испытать; выносить, вынести; переживать, пережить; преодолевать, преодолеть. Шуко йӧ сым эрташ пережить много трудностей.
    □ Нигушто чыгынен шыч шогылт, Туткарым эртышна мочол! М. Емельянов. Нигде ты не артачился, сколько бед мы прошли!
    17. проходить, пройти; возникать (возникнуть), представляться (представиться) в мыслях, в воображении. Ушышто эрташ пройти в мыслях; кончен эрташ проходить в воображении; омо гай эрташ проходить как сон.
    □ Кугу вичияш планым темышаш верч кучедалме ий-влак ончычем эртат. И. Васильев. Передо мной проходят годы борьбы за выполнение больших планов пятилетки.
    18. представлять (представить) в воображении; воспроизводить (воспроизвести) что-л. последовательно в уме. Чыла тидым (Эрай) ушыж дене шерын эртыш. А. Мурзашев. Всё это Эрай (перебрав) воспроизвёл мысленно.
    19. перен. обгонять, обогнать; перегонять, перегнать; опережать, опередить; превосходить, превзойти в чём-л. Вера тыглай шем мотор лийын гын, Алвика шем чыган ӱдырла тудым кок пачаш эртен. А. Асаев. Если Вера была обычная смуглая красавица, то Алвика, как смуглая цыганка, вдвое перегнала её.
    // Эртен каяш
    1. проходить, пройти; проезжать, проехать; пролетать, пролететь; проплывать, проплыть; следовать (проследовать) по какому-л. пути (пешком или на средствах передвижения, о средствах передвижения). Урем дене первый автобус эртен кайыш. М. Иванов. По улице проехал первый автобус. 2) пройти (о ветре, туче, звуках и т. д.), пролететь, пронестись (о пуле, снаряде, звуках и т. д.), мелькнуть, промелькнуть (о мыслях). Пылышчорам кушкедшаш гай шучко йӱ к эртен кайыш. «Ончыко». Пронёсся дерущий ухо страшный звук. 3) проходить, пройти; проникать (проникнуть), продвигаться (продвинуться) через что-л., сквозь что-л. Южо уремыште кок орват эртен каен огеш керт. А. Бик. На некоторых улицах даже две телеги не могут проехать. 4) проходить, пройти; проезжать, проехать; проплывать, проплыть; пролетать, пролететь; миновать, оставлять (оставить) кого-что-л. позади себя, в стороне; не затрагивать (не затронуть) собой. Теве адак пӧ рт воктеч кок еҥэртен кая. И. Васильев. Вот опять мимо дома проходят два человека. 5) обгонять, обогнать; перегонять, перегнать; опережать (опередить), двигаясь быстрее. Мыйым ош пондашан, теркупшан шоҥго еҥпоктен шуын эртен кайыш. С. Вишневский. Меня, догнав, обогнал пожилой человек с белой бородой, в шляпе. 6) пройти; протечь, произойти, совершиться, осуществиться, состояться. Экскурсий омеш ужмо гай эртен кайыш. Я. Ялкайн. Экскурсия прошла словно во сне. 7) пройти, минуть, протечь (о времени). Шошо жап ӱй ден мӱ й гай эртен кайыш. Н. Лекайн. Весна прошла как по маслу. 8) пройти, минуть; прекратиться, окончиться, кончиться, завершиться (о событиях, явлениях). Пел шагат гыч йӱ р эртенат кайыш. А. Мурзашев. Уже через полчаса дождь прошёл. 9) пройти; выпасть (об осадках). Подкормкым ыштымек, ситартышлан лыжга йӱ р эртен кайыш. М. Иванов. Вдобавок после подкормки прошёл тихий дождь. 10) пройти; исчезнуть; перестать (болеть). Теве тыге Марийкан куанымашыже эртен кайыш. М. Бубеннов. Вот так у Марийки прошла радость. 11) проходить, пройти; представляться (представиться), проноситься (пронестись) в мыслях; вопроизводиться (воспроизвестись) что-л. в уме. Тудын (Сомовын) ончыланже ик сӱ рет почеш весе эртен кайышт: --- ферме, Тачана, Омелин, погынымаш – чыла, чыла... М. Иванов. Перед Сомовым пронеслись одна картина за другой: ферма, Тачана, Омелин, собрание – всё, всё... 12) быть, стать или выше, или длиннее, или ниже кого-чего-л.; перерасти. (Когой) капше дене шке таҥашыже-влакым эртен кайыш. П. Корнилов. Когой (ростом) перерос своих сверстников. 13) перен. обогнать, перегнать, опередить; превзойти. – Меж машинам шындаш пижын да вашке теве Епрем изажымат эртен кая. Н. Лекайн. Начал ставить шерстобитную машину, вот скоро и старшего брата Епрема обгонит. Эртен кодаш -ам
    1. оставаться, остаться (сзади, позади кого-чего-л. движущегося); проноситься, пронестись (о кажущемся быстром движении предметов, мимо которых движется кто-что-л.). (Лётчик:) Мыйын йымалнем кугу Юл, кумда Ока тасма семын койын эртен кодо. Е. Янгильдин. (Лётчик:) Подо мной остались, словно лента, большая Волга, широкая Ока. 2) проходить, пройти; миновать, минуть. Тудо пагыт эртен кодын, Ок тол ынде нигунам. А. Бик. Минуло то время, больше никогда не вернётся. Эртен кодаш -ем
    1. проходить, пройти; проезжать, проехать; пролетать, пролететь; проплывать, проплыть; миновать; оставлять (оставить) позади себя, в стороне; не затрагивать (не затронуть) собой; пропускать, пропустить. Кечшудо пасум мый тӱ жем гана Машина ден эртен коденам дыр... Ю. Галютин. Я наверное, тысячу раз проезжал на машине подсолнуховое поле. 2) обгонять, обогнать; перегонять, перегнать; опережать, опередить. Пеш писын куржеш, йолташ-влакшым эртен кодыш. МДЭ. Очень быстро бежит, обогнал товарищей. 3) перен. обгонять, обогнать; перегонять, перегнать; опережать, опередить; превосходить, превзойти. – (Яку) ӱмаште кок тылзе гына тунеме, туштат чыла йочам эртен кодыш. М. Шкетан. – В прошлом году Яку учился только два месяца, и тут обогнал всех детей. Эртен кодшо
    1. прошлый, прошедший, минувший, оставшийся позади; такой, который предшествовал; бывший ранее, прежний. Шоҥгыеҥэртен кодшо пагытым шарналтыш. В. Косоротов. Старик вспомнил прошлое время. 2) остающийся (оставшийся) сзади, позади кого-чего-л. движущегося; проносящийся, мелькающий. Йошкарармеец-влак теплушкышто тамакым тӱ ргыктен шинчат, эртен кодшо хуторым, станцийым ончат. Ю. Артамонов. Красноармейцы сидят в теплушке и дымят табаком, смотрят на хутор, станцию, оставшиеся позади. 3) прошлое, прошедшее, минувшее; то, что прошло. – Эртен кодшым нимолан шарнаш. – Незачем вспоминать прошлое. Эртен кошташ проходить; пешком или на каком-л. транспорте перемещаться, следовать по какому-л. месту, пути; перемещаться, передвигаться, минуя кого-что-л. (также о некоторых средствах передвижения). Тылеч вара мый тиде урем дене чӱ чкыдынак эртен коштым. В. Дмитриев. После этого я часто проходил по этой улице. Эртен шуаш (успеть) пройти (или проехать, пролететь, проплыть) какое-л. расстояние. (Иван Степаныч) ныл-вич суртым веле эртен шуо, кенета чиялтыме капка ончылан чурк лийын шогале. К. Исаков. Иван Степанович успел пройти только четыре-пять домов, как вдруг резко остановился напротив окрашенных ворот.
    ◊ (Иктаж-кӧ н) кид гоч эрташ проходить (пройти) через руки (кого-л.); быть определённое время в ведении, в работе и т. д. у кого-л. Поэтын кидше гоч йоча-влакын тӱ рлӧ возымышт эртен, --- эн сайже журналыш логалын. М. Сергеев. Через руки поэта проходили разные сочинения детей, самые лучшие попадали в журнал. (Могай-гынат) корным эрташ пройти (какой-л.) путь; прожить; пережить, претерпеть, испытать что-л. Иван Федорович йӧ сӧ, но суапле корным эртен. Ю. Артамонов. Иван Федорович прошёл трудный, но славный путь. Тул-вӱ д вошт (гоч) эрташ пройти (сквозь) огонь и воду; испытать, перенести в жизни многое; побывать в различных трудных положениях. Кеч марийже ден пырля ыш перне Сар жап годым тул-вӱ д вошт эрташ. А. Селин. Хотя не пришлось пройти сквозь огонь и воду рядом с мужем во время войны. Эртен кешӹ Г.
    1. безнадёжный (о здоровье). 2) морально испортившийся, безнравственный, бессовестный; перешедший все рамки морали. Когоракым ак колыштеп, изирӓ к гӹц ак важылеп, эртен кешӹ влӓ. Старших не слушаются, младших не стыдятся, бессовестные.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > эрташ

  • 20 μετά

    (μετ;
    μεθ') 1. πρόθ. I με γεν. с, вместе с;

    μετά των φίλων του — вместе со своими друзьями;

    μετ' εμού со мной;
    μεθ' υμών с вами;

    μετά μεγάλης πειστικότητας — с большой убедительностью;

    μετά προσοχής — внимательно, осторожно;

    μετά βίας — с большим трудом;

    μετά χαράς — с радостью, охотно;

    II με αιτιατ.
    1) (при обознач, времени, иногда в сочетании с οπό) после; спустя; через;

    μετά τό μάθημα — после урока, после занятий;

    μετά μεσημβρίαν — после полудня;

    μετά (από) τα μεσάνυχτα — после полуночи;

    μετά τό γεύμα — после обеда;

    μετά τό τέλος της εργασίας — после работы;

    μετ' ολίγον спусти некоторое время, вскоре, скоро;

    μετά πολύν καιρό — спустя долгое время;

    μετά δύο μήνες — через два месяца;

    μετά έν έτος — через год;

    μετά θάνατον — посмертно;

    2) (при обознач, места, иногда в сочетании с από) после; позади, за;

    τό δεύτερο σπίτι μετά το γωνιαίο — второй дом от угла;

    η Γλυφάδα είναι μετά (από) το Καλαμάκι — Галифада находится за Каламаки;

    3) (при перечислении, для выражения последовательности):

    ο είς μετά τον άλλον — один за другим;

    μετά τον αδελφόν μου — после моего брата;

    μετά από μένα — а) дольше меня; — б) после меня;

    μετά από μένα πήρε το λόγο... — после меня взял слово...;

    μεθ' б после чего;

    μετά ταύτα — вслед за этим; — после этого;

    4) уст. (в сочетании с местоименным прилагательным όλος) несмотря на;
    μεθ' όλας τάς προσπάθειας несмотря на все старания; μεθ' όλα ταύτα а) несмотря на всё это; б) после всего, что случилось, после всего этого;

    § μετά τιμής — с уважением (формула письма);

    μεθ' όρκου под присягой;

    μόλις και μετά βίας — с большим трудом, еле-еле;

    2. εηίρρ.
    1) после, потом;

    μετά πού θα πας; — потом куда ты пойдёшь?;

    2) после, дальше (о месте);

    τό σπίτι μου είναι μετά — мой дом немного дальше;

    3) (в восклиц. предлож.) после этого;

    τί τού λες μετά! — после этого ну что ты ему скажешь!;

    μετά, έχε τον φίλο! — и это называется друг!, после этого дружи с ним!

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > μετά

См. также в других словарях:

  • Два с половиной человека — Two and a Half Men …   Википедия

  • Список эпизодов телесериала «Меня зовут Эрл» — В данной статье или разделе имеется список источников или внешних ссылок, но источники отдельных утверждений остаются неясными из за отсутствия сносок …   Википедия

  • Якубов, Ахад Алекперович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Якубов. Ахад Алекперович (Алекпер оглы) Якубов  советский азербайджанский геолог, вулканолог, исследователь грязевых вулканов Азербайджана. Академик Азербайджанской АН. Лауреат… …   Википедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Константин Павлович — — великий князь, цесаревич, род. 27 апреля 1779 г., в Царском Селе, ум. в Витебске в 7¼ час. вечера 15 июня 1831 г.; погребен 17 августа того же года в Петропавловском соборе в Петербурге. Второй сын императора Павла Петровича и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Прибылева-Корба, Анна Павловна — Прибылева Корба А. П. [(1849 1939). Автобиография написана 20 декабря 1925 г. в Ленинграде.] Начну описание моей жизни с двух моих дедов. Со стороны отца мой дед, Адольф Мейнгард, был уроженцем острова Рюгена. Он эмигрировал в тогдашний Санкт… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Список фильмов Индии —   Это служебный список статей, созданный для координации работ по развитию темы.   Данное предупреждение не устанавливается на информационные списки и глоссарии …   Википедия

  • Мотивы поэзии Лермонтова — МОТИВЫ поэзии Лермонтова. Мотив устойчивый смысловой элемент лит. текста, повторяющийся в пределах ряда фольклорных (где мотив означает минимальную единицу сюжетосложения) и лит. худож. произв. Мотив м. б. рассмотрен в контексте всего творчества… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Ротшильды — (Rothschilds) Ротшильды это известнейшая династия европейских банкиров, финансовых магнатов и филантропов Династия Ротшильдов, представители династии Ротшильдов, история династии, Майер Ротшильд и его сыновья, Ротшильды и теории заговора,… …   Энциклопедия инвестора

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»